ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ХІРУРГІЧНОЇ ДИСЦИПЛІНИ В ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

Початок військової агресії з боку росії спричинив призупинення навчання на всіх рівнях в нашій країні. З середини березня 2022 року навчання відбувається у дистанційному форматі. Але, хоча всі навчальні заклади мали досвід дистанційного навчання, навчання під час війни виявило свої особливості. Під час війни в Україні заклади охорони здоров’я залишаються військовими цілями, спричиняючи втрати серед медичного персоналу. Це, а також служба в лавах ЗСУ, волонтерство та міграція медпрацівників призвели до нестачі медперсоналу. За таких умов вагомим був внесок студентів старших курсів та випускників вищих медичних закладів. Тому продовження медичної освіти під час війни має велике значення для ефективного функціонування системи охорони здоров’я. Мета. Висвітлити досвід організації дистанційного навчання на клінічній кафедрі в роки війни та проблеми, які були виявлені під час заняття. Матеріали і методи. Заняття проводились на базі кафедри загальної хірургії № 1 НМУ імені О.О. Богомольця щоденно з обов’язковим синхронним та асинхронним способами, а організаційна складова забезпечувала їх перманентний зв’язок. Асинхронний компонент був організований шляхом відповіді студента на 10 тестових завдань за темою заняття, 2 клінічні задачі і 2 теоретичних питання на електронній платформі Likar.nmu, що був розроблений ще в період пандемії коронавірусної інфекції. Щоб зменшити навантаження на викладача в умовах стресу, був встановлений ліміт часу для відповіді на питання для студентів. Синхронну складову дистанційного навчання було реалізовано за допомогою Zoom, яка проводиться щодня згідно розкладу. З метою покращення рівня комунікативних навичок студентів, знань деонтології та удосконалення клінічного мислення, а також практичного застосування отриманих знань під час кожного заняття проводилось моделювання клінічних випадків з прикладами та фотографіями. Незважаючи на пандемію коронавірусної інфекції 2020–2021 років, яка привчила людей до нових правил життя, умови для отримання освіти стали набагато складнішими, ніж були. Активні бойові дії на території України призвели до додаткових перешкод. Відсутність простих речей, таких як достатній сон, час і якість харчування, емоційний стан, обмежували можливості студентів навчатися, бо базові потреби не були реалізовані на задовільному рівні. Додались проблеми не тільки з фізичним здоров’ям. Психічний стан викладачів та студентів залишає бажати кращого. У результаті рівень стресу та виснаження вчителів був вище середніх значень. Вчителям довелося пристосовуватися до несподіваних умов, викладаючи доступними способами, водночас їм доводилося працювати і жити в лікарні протягом тижнів, не бачитися з родинами, і все це під час бойових дій, повітряних тривог, і взагалі при загрозі для власного життя і життя учнів. Звуки сирен повітряної тривоги вимагали перервати онлайн-частину і спуститися в бомбосховище. Ефективному навчанню також заважала відсутність стабільного електропостачання, інтернету та перебування в різних часових поясах. Участь студентів у волонтерській діяльності та на безпосередній лінії фронту ускладнювала їхню здатність залучатися та зосереджуватися на навчальному процесі. Висновки. Незважаючи на раптовий початок військової агресії, заклади вищої медичної освіти швидко перейшли на дистанційну форму навчання. Як і за часів карантину через COVID-19, онлайн-освіта складалася з синхронної та асинхронної частин, пов’язаних через організаційну складову. Проте активні військові дії та постійна загроза авіаударів створили додаткові перешкоди: проблеми з безпекою під час навчання, емоційний стан студентів та викладачів, проблеми з Інтернетом, відключення електроенергії та перебування в різних часових поясах. Крім того, волонтерська діяльність та участь у бойових діях викладачів та студентів заважала повноцінній участі у навчальному процесі.