ВИВЧЕННЯ МАЙБУТНІМИ ЛІКАРЯМИ ГОМЕОСТАЗУ І ЙОГО РЕГУЛЯЦІЇ ЯК ОСНОВИ ПРОПЕДЕВТИКИ КЛІНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-3-10

Ключові слова:

варіативна дисципліна, регуляція гомеостазу, фахова компетентність, фізіологічні механізми, пропедевтика

Анотація

Знання механізмів і закономірностей підтримання фізіологічних параметрів внутрішнього середовища організму в процесі життєдіяльності необхідне майбутнім лікарям для використання у вивченні подальших медичних дисциплін і в майбутній професійній діяльності. У статті наведений аналіз структури й головних завдань нової варіативної дисципліни «Гомеостаз і його регуляція» на кафедрі фізіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Варіативна дисципліна «Гомеостаз і його регуляція» є освітнім компонентом другого року навчання для здобувачів вищої освіти за спеціальністю 222 «Медицина». Навчальний план дисципліни для здобувачів вищої освіти: загальна кількість годин – 90 (3,0 кредитів ЄКТС), з них 4 години – лекції, 26 годин – практичні заняття та 60 годин самостійної роботи. Вид контролю успішності навчання – диференційований залік. Наведено тематичний план лекцій і практичних занять з дисципліни. Головними завданнями у процесі вивчення дисципліни «Гомеостаз і його регуляція» є системний підхід до з’ясування сутності фізіологічних процесів, функцій органів, систем та всього організму. Передбачено вивчення фізіологічних механізмів нервової та ендокринної регуляції, взаємодії систем організму. Важливим компонентом робочої програми є дослідження механізмів фармакологічної корекції фізіологічних функцій. Студенти засвоюють практичні навички для оцінювання функціональних можливостей організму, розширюють уявлення про роль фізіології людини для засвоєння клінічних дисциплін. Знаючи основи механізмів підтримання гомеостазу, студенти набувають здатності до самостійного аналізу причин і наслідків розвитку захворювань. Використовуючи результати самостійного пошуку, синтезу та аналізу інформації з різних джерел, вони навчаються вирішувати типові завдання у професійній діяльності, використовуючи дані лабораторних, клінічних та інструментальних досліджень. Визначення впливу зовнішніх факторів на процеси регуляції гомеостазу дає змогу надавати медичну допомогу хворим у разі невідкладних станів і постраждалим в екстремальних ситуаціях. Навчальна дисципліна є основою для розуміння принципів збереження здоров’я, здорового способу життя та профілактики захворювань в процесі життєдіяльності.

Посилання

Про вищу освіту : Закон України. Стаття 62, пункт 15. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.

Дубовенко З.О., Лехніцька С.І. Індивідуальна освітня траєкторія студентів іноземців медичного факультету. XXV Міжнародна науково-практична конференція “Implementation of modern science and practice”, 11–14 травня 2021 р., Варна, Болгарія. 2021. С. 350–352. URL: https://isg-konf.com/wp-content/uploads/2021/05/XXV-Conference-May-11-14-2021.pdf.

Корильчук Н.І. Вибіркова дисципліна як запорука підвищення професійного рівня. Медична освіта. 2022. № 4. С. 32–36. DOI: https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12688.

Коломінський Н.Л. Соціально-психологічні проблеми підготовки фахівців до професійної діяльності. Наука і освіта. 2004. № 3. С. 14–16.

Лехніцька С.І., Саханда І.В. Міжнародна академічна мобільність як складова реалізації права здобувачів вищої освіти на формування індивідуальної освітньої траєкторії. Медицина та фармація: освітні дискурси. 2024. № 2. С.20–23. DOI: https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-2-4.

Габенко І.М. Дослідження перспектив реалізації індивідуальної освітньої траєкторії здобувача вищої освіти. Інноваційна педагогіка. 2021. Вип. 34. Т. 2. С. 37–40. URL: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/16999.

Ломейко О.П., Олексієнко В.О., Петриченко С.В. Механізм реалізації вибіркової складової в освітньому процесі. Удосконалення освітньо-виховного процесу в закладі вищої освіти. 2021. № 24. С. 35–39. URL: http://elar.tsatu.edu.ua/handle/123456789/13836.

Григорʼєва О.А., Щербаков М.С., Апт О.А. та ін. Міждисциплінарні звʼязки у системі медичної освіти як база для формування професійних компетенцій майбутнього лікаря. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2022. № 1. С. 200–203. URL: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/16999.

Освітньо-професійна програма «Медицина» другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина». URL: https://nmuofficial.com/navchalno-metodychnyj-viddil/akredytatsiya-ta-litsenzuvannya/2024-rik.

Лехніцька С.І., Дубовенко З.О., Афендікова Г.П. та ін. Формування спеціальних (фахових) компетентноcтей майбутнього лікаря на основі використання пропедевтичного підходу в освітньому процесі. The 25th International scientific and practical conference “Theoretical foundations of scientists and modern opinions regarding the implementation of modern trends”(June 27–30, 2023). San Francisco, USA. International Science Group. 2023. С. 199–201. DOI: https://doi.org/10.46299/isg.2023.1.25.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-30

Як цитувати

Микула, М. М. (2024). ВИВЧЕННЯ МАЙБУТНІМИ ЛІКАРЯМИ ГОМЕОСТАЗУ І ЙОГО РЕГУЛЯЦІЇ ЯК ОСНОВИ ПРОПЕДЕВТИКИ КЛІНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН. Медицина та фармація: освітні дискурси, (3), 72–76. https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-3-10