ФОРМУВАННЯ КІБЕРГРАМОТНОСТІ ЯК ПЕРЕДУМОВА КОМПЕТЕНТНОСТІ З КІБЕРБЕЗПЕКИ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2025-4-13Ключові слова:
кібербезпека, кіберграмотність, медична освіта, вибіркові дисципліни, магістри медицини, компетентнісний підхід, цифрова компетентність, майбутні лікарі, кіберзагрози, обізнаність, медичні інформаційні системи, цифрова етика, фішинг, витоки даних, інсайдерські інциденти, Інтернет медичних речей (IoMT), ransomware, DDoS-атакиАнотація
Стаття присвячена формуванню кіберграмотності майбутніх лікарів як основи їхньої компетентності з кібербезпеки в умовах цифрової трансформації медицини. Обґрунтовано актуальність цілеспрямованого ознайомлення майбутніх лікарів з основними типами кіберзагроз у медичній сфері: malware/ransomware-атаки, що блокують доступ до електронних медичних записів; атаки відмови в обслуговуванні (DoS/DDoS), які паралізують роботу медичних інформаційних систем; фішинг і соціальна інженерія, орієнтовані на медичний персонал; витоки медичних даних (data breaches), що загрожують конфіденційності пацієнтів; атаки на медичні пристрої та Інтернет медичних речей (IoMT), що створюють пряму загрозу життю пацієнтів. Показано, що ці загрози безпосередньо впливають на безпеку пацієнтів, якість медичної допомоги, репутацію медичних установ, а в умовах війни набувають значення загроз національній безпеці. Представлено результати емпіричного дослідження, проведеного на базі Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (n=127 студентів першого курсу медичного та стоматологічного факультетів), спрямованого на діагностику вихідного рівня обізнаності щодо специфічних кіберзагроз у медичній галузі. Встановлено, що лише 11,8% студентів були обізнані про конкретні типи медичних кіберзагроз і могли їх пояснити, при цьому найнижчим був рівень обізнаності щодо атак на IoMT (6,3%) та інсайдерських загроз (9,4%). З’ясовано, як ці загрози, що безпосередньо впливають на якість медичної допомоги, детермінують специфіку та вимоги до підготовки майбутніх лікарів, зумовлюючи необхідність формування в них обізнаності й компетентності у сфері захисту цифрових даних. Кібербезпеку майбутнього лікаря запропоновано розглядати як інтегральне утворення, що поєднує когнітивний, діяльнісний та ціннісно-етичний компоненти цифрової компетентності та забезпечує здатність свідомо і безпечно використовувати у професійній діяльності увесь спектр необхідних цифрових технологій. Обґрунтовано доцільність інтеграції обізнаності з кібербезпеки в кейс- орієнтоване та симуляційне навчання, роль яких зростає у процесі підготовки здобувачів вищої медичної освіти. Зроблено висновок про те, що системне ознайомлення з основними кіберзагрозами створює когнітивну основу кіберграмотності та мотиваційне підґрунтя для подальшого поглибленого вивчення методів і засобів кібербезпеки в професійній медичній діяльності, а також сприяє формуванню культури цифрової відповідальності майбутніх лікарів.
Посилання
Стратегія кібербезпеки України (затв. Указом Президента України від 26.08.2021 р. № 447/2021). URL: https://www.president.gov.ua/documents/4472021-40013
Доктрина інформаційної безпеки України (затв. Указом Президента України від 25.02.2017 р. № 47/2017). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/47/2017#Text
Закон України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» від 05.07.1994 р. № 80/94-ВР (зі змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text
4. Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI (зі змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text
Закон України від 27.03.2025 р. № 11290 щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.
Carretero S., Vuorikari R., Punie, Y. DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for citizens. Update phase 1: The conceptual reference model. Publications Office of the European Union. 2022.
Selvaraj S., Sundaravaradhan S. Challenges and opportunities in IoT healthcare systems: A systematic review. SN Applied Sciences, 2020. 2, 1–8.
Sardi A., Rizzi A., Sorano E., Giussani A. The role of data breaches in healthcare sector: A systematic literature review. Health Policy and Technology, 2020. 9(4), 100–117.
Alsubaei F., Abuhussein A., Shikfa A., Shiva S. Security and privacy in the Internet of Medical Things: Taxonomy and risk assessment. IEEE Access, 2019. 7, 170–188.
Jalali M. S., Kaiser J. P. Cybersecurity in hospitals: A systematic, organizational perspective. Journal of Medical Internet Research, 2018. 20(5), e10059.
Aksoy C. Building a Cyber Security Culture for Resilient Organizations Against Cyber Attacks. İşletme Ekonomi ve Yönetim Araştırmaları Dergisi, 2024. 7(1), 96–110.
Батюк Л. В. Цифрова компетентність студентів медичних закладів освіти при вивченні дисципліни «Інформатизація у сфері громадського здоров’я». Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми, 2022. (62), 22–27.
Парфьонова І., Зінченко О. Cybersecurity enhancement in the field of eHealth system development in Ukraine. Медична перспектива, 2024. 29(2), 37–45.
Стучинська Н. В., Паламарчук Ю. В. Формування цифрової компетентності майбутніх стоматологів. Медицина та фармація: освітні дискурси, 2024. (2), 43–48.
Стучинська Н. В., Матвієнко М. М. Роль вибіркових дисциплін у формуванні цифрової компетентності майбутніх лікарів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 2023. (88), 138–145.
Микитенко П. В. 2018. Діагностика рівнів ІТ-компетентності іноземних студентів у процесі вивчення медичної інформатики. Комп’ютер у школі та сім’ї, 2023. (8), 3–10.
Терентюк В. Г., Кучеренко І. І., Матукова-Ярига Д. Г. Роль та значення розвитку цифрових компетентностей працівників охорони здоров’я, здобувачів медичної та фармацевтичної освіти та науково-педагогічних працівників закладів вищої медичної освіти в умовах цифровізації та цифрової трансформації охорони здоров’я. Медицина та фармація: освітні дискурси, 2024. (3).
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. (2024). Реалізація грантового проєкту USAID “Підтримка реформи охорони здоров’я”: матеріали з оприлюднення результатів грантової програми. URL: https://nmuofficial.com/grantova-diyalnist/realizatsiya-grantovogo-proektu-usaid-pidtrymka-reformy-ohorony-zdorov-ya/materialy-z-oprylyudnennya-rezultativ-grantovoyi-programy
Петренко Л. Цифрова безпека в структурі цифрової компетентності майбутнього викладача педагогічного закладу вищої освіти: змістовий компонент. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи, 2023. 23(1), 98–109.
HIPAA Journal. (2023). Healthcare Data Breach Statistics. URL: https://www.hipaajournal.com/healthcare-data-breach-statistics/
Information security management in the operations of healthcare entities. (2024). Scientific Papers of Silesian University of Technology. Organization and Management Series, 192, Article 11.
Martin S., Harrison V. Cybersecurity vulnerabilities in integrated medical devices and their risks to patient safety. Cybersecurity Vulnerabilities in Integrated Medical Devices and Their Risks to Patient Safety. 2023.
Khaled A. Internet of medical things (IoMT): Overview, taxonomies, and classifications. Journal of Computer and Communications, 2022. 10(8), 64–89.
Кучин Ю. Л., Канюра О. А., Мельник В. С., Стучинська Н. В., Микитенко П. В. Симуляційні технології у системі підготовки майбутніх лікарів в умовах Covid-19. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи: Збірник наукових праць. Київ: Видавничий дім «Гельветика». 2022. Вип. 86. С. 132–142.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





