СHALLENGES AND PROSPECTS FOR THE EDUCATIONAL AND PROFESSIONAL PROGRAMME IN THE SPECIALIZATION ‘BIOTECHNOLOGY AND BIOENGINEERING’ IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS IN UKRAINE AND EUROPE
DOI:
https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2026-2-9Keywords:
biotechnology, bioengineering, study programme, structural and content-related discrepancies, higher education institutions, students.Abstract
Biotechnology has the potential to drive innovation across a range of sectors, from agriculture to medicine. However, despite numerous initiatives, biotechnology education remains highly uneven across the globe. Historically, high costs and the potential hazards of working with dangerous materials have hindered biotechnology education. The integration of cloud technologies into classrooms has emerged as an alternative solution, already enabling thousands of students worldwide to conduct biotechnology experiments. The aim of our work was to conduct a comparative analysis of second-cycle (master’s) degree programmes in the field of study G21 Biotechnology and Bioengineering, within the discipline G Engineering, manufacturing and construction at leading universities in Ukraine (Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute, National University of Food Technologies (NUFT), Bogomolets National Medical University) and European higher education institutions (HEIs) (Swiss Federal Institute of Technology Zurich (ETH Zurich), Polytechnic University of Valencia). The study revealed significant structural and content-related discrepancies. The key problem with Ukrainian programmes is the lower number of academic hours (90 ECTS credits compared to 120 ECTS in the EU) and an insufficient proportion of the research component, as well as the weak integration of courses in bioinformatics, engineering modelling and R&D commercialisation. Recommendations have been provided on harmonising study programmes to enhance the competitiveness of Ukrainian graduates in the international labour market.
References
Ferreira L.M.R. et al. Effective science education involving Latin America’s diverse population. Palgrave Communications, 2019, 5 : 63
Kidman G. What constitutes an ‘engaging curriculum’ for biotechnology education? Contrasting views of students and teachers. Res. Sci. Educ., 2010. 40(3), 353–373
Патрєва Людмила Семенівна, and Ірина Миколаївна Люта. «Біобезпека використання біотехнологій», 2021.
Кокора Анастасія Ігорівна. «Підвищення конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку в умовах сучасних викликів та загроз», 2025.
Dwivedi Dinesh. “Recent Trends in Biotechnology Engineering: Innovations and Applications across Sectors.” AG Volumes, 2025. 82–90.
Лоу К., Тімо Мінссен та Клер Скентелбері. «Новітні біотехнології в Європі: передбачення для політики». Спільний дослідницький центр: Брюссель, Бельгія, 2024.
Рашкевич Ю. М., Т. В. Семигіна. «Європейська інтеграція в професійній освіті: імперативи для України.» Освітня аналітика України, 2025. 43–57.
Стучинська Н. В. Педагогічні аспекти формування професійної компетентності майбутніх фахівців у медичних ЗВО. Медична освіта. 2021. № 3. С. 45–52.
Pitsikalis, Stavros, et al. “Educational design guidelines for teaching with immersive technologies—Updating learning outcomes of the European qualification framework.” Trends in Higher Education, 2024. 3,4, 1091–1108.
Dubinin M., et al. Biotechnology education in the 21st century: challenges and opportunities. Journal of Biological Education. 2022. Vol. 56, No. 2. P. 112–128.
Козіко Н. О. Шляхи гармонізації змісту підготовки біотехнологів до європейських стандартів. Педагогічні науки, 2023. 102, 88–94.
