ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА БІОІНЖЕНЕРІЯ» У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ ТА ЄВРОПИ

Автор(и)

  • Наталія Олександрівна Козіко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
  • Микола Володимирович Шумейко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця https://orcid.org/0000-0002-1069-7652

DOI:

https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2026-2-9

Ключові слова:

біотехнологія, біоінженерія, освітня програма, структурні та змістовні розбіжності, заклади вищої освіти, здобувачі освіти.

Анотація

Біотехнологія має потенціал для стимулювання інновацій у різних галузях, від сільського господарства до медицини. Однак, незважаючи на численні втручання, освіта в галузі біотехнологій залишається дуже нерівною в усьому світі. Історично склалося так, що високі витрати та потенційний вплив небезпечних матеріалів перешкоджали освіті в галузі біотехнологій. Інтеграція хмарних технологій у навчальні аудиторії стала альтернативним рішенням, яке вже дозволяє тисячам студентів у всьому світі проводити експерименти з біотехнологій. Метою нашої роботи було провести порівняльний аналіз освітньо-професійних програм (ОПП) другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю G21 Біотехнології та біоінженерія галузі знань G Інженерія, виробництво та будівництво у провідних університетах України (Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського (КПІ), Національного університету харчових технологій (НУХТ), Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (НМУ)) та європейських закладів вищої освіти (ЗВО) (Швейцарська вища технічна школа Цюріха (ETH Zurich), Політехнічний університет Валенсії). Дослідження виявило суттєві структурні та змістовні розбіжності. Ключовою проблемою українських програм є менший обсяг академічних годин (90 кредитів ECTS відповідно до 120 ECTS у ЄС) та недостатня частка науково-дослідного компонента, а також слабке інтегрування курсів з біоінформатики, інженерного моделювання та комерціалізації R&D. Надано рекомендації щодо гармонізації ОПП з метою підвищення конкурентоспроможності українських випускників на міжнародному ринку праці.

Посилання

Ferreira L.M.R. et al. Effective science education involving Latin America’s diverse population. Palgrave Communications, 2019, 5 : 63

Kidman G. What constitutes an ‘engaging curriculum’ for biotechnology education? Contrasting views of students and teachers. Res. Sci. Educ., 2010. 40(3), 353–373

Патрєва Людмила Семенівна, and Ірина Миколаївна Люта. «Біобезпека використання біотехнологій», 2021.

Кокора Анастасія Ігорівна. «Підвищення конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку в умовах сучасних викликів та загроз», 2025.

Dwivedi Dinesh. “Recent Trends in Biotechnology Engineering: Innovations and Applications across Sectors.” AG Volumes, 2025. 82–90.

Лоу К., Тімо Мінссен та Клер Скентелбері. «Новітні біотехнології в Європі: передбачення для політики». Спільний дослідницький центр: Брюссель, Бельгія, 2024.

Рашкевич Ю. М., Т. В. Семигіна. «Європейська інтеграція в професійній освіті: імперативи для України.» Освітня аналітика України, 2025. 43–57.

Стучинська Н. В. Педагогічні аспекти формування професійної компетентності майбутніх фахівців у медичних ЗВО. Медична освіта. 2021. № 3. С. 45–52.

Pitsikalis, Stavros, et al. “Educational design guidelines for teaching with immersive technologies—Updating learning outcomes of the European qualification framework.” Trends in Higher Education, 2024. 3,4, 1091–1108.

Dubinin M., et al. Biotechnology education in the 21st century: challenges and opportunities. Journal of Biological Education. 2022. Vol. 56, No. 2. P. 112–128.

Козіко Н. О. Шляхи гармонізації змісту підготовки біотехнологів до європейських стандартів. Педагогічні науки, 2023. 102, 88–94.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-28

Як цитувати

Козіко, Н. О., & Шумейко, М. В. (2026). ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА БІОІНЖЕНЕРІЯ» У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ ТА ЄВРОПИ. Медицина та фармація: освітні дискурси, (2), 68–72. https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2026-2-9