ГЕНЕЗИС СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ»

Анотація

У статті проаналізовано особливості становлення та розвитку спеціальності 227 «Терапія та реабілітація» в Україні та зміни, яких зазнає процес фахової підготовки фізичних терапевтів в умовах сьогодення. Описано кадрову політику Уряду в сфері реабілітаційної медицини, одним з аспектів якої є щорічне збільшення кількості бюджетних місць для здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівня вищої освіти, що проходять підготовку за спеціальністю 227 «Терапія та реабілітація». Проаналізовано документи, що регламентують організацію та зміст підготовки українських фахівців з реабілітації на предмет їх відповідності до світових вимог. Описано освітню інфраструктуру, представлено тенденції зміни обсягу прийому на підготовку здобувачів першого та другого рівня вищої освіти за спеціальністю 227 «Терапія та реабілітація» у 2023–2024 рр. Проаналізовано заходи, запроваджені МОЗ в додипломну та післядипломну освіту з метою створення ефективної моделі підготовки фахівців з реабілітації у сфері охорони здоров’я. А саме: експериментальний проєкт із підготовки фахівців з реабілітації за дуальною формою здобуття освіти, яка передбачає працевлаштування здобувачів вищої освіти в заклади охорони здоров’я на посаду асистента фізичного терапевта або асистента ерготерапевта; інноваційні підходи до організації системи безперервного професійного розвитку реабілітологів на базі семи нещодавно створених реабілітаційних центрів досконалості, які стали осередком передових методик надання реабілітаційної допомоги, а також навчальною базою для фахівців із мультидисциплінарних реабілітаційних команд. Проаналізовані чинники, які зумовили відставання професійного рівня фахівців з реабілітації від сучасних вимог реабілітаційної медицини. Як одну з ключових проблем сьогодення у сфері підготовки фахівців спеціальності 227 «Терапія та реабілітація» визначено потребу викорінення довготривалих традицій використання застарілих недоказових методів відновлення людини. Важливим кроком до її подолання може стати розробка адаптивної, інтегративної та технологічно-орієнтованої методики навчання науково-доказової практики, що дозволить майбутнім фізичним терапевтам ефективніше оволодівати навичками наукового аналізу та впровадження доказових підходів у клінічну реабілітаційну практику.