МОДЕЛЬ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ З ПАТОФІЗІОЛОГІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «СТОМАТОЛОГІЯ» ДО ЄДИНОГО ДЕРЖАВНОГО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ІСПИТУ КРОК-1
DOI:
https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2026-3-10Ключові слова:
патофізіологія, медична освіта, стоматологічна освіта, компетентнісний підхід, структурно- модульна модель, педагогічне проєктування, клінічне мислення, державний іспит КРОК-1Анотація
Важливою педагогічною проблемою є створення навчально-методичного забезпечення, яке відповідає програмі фундаментальної дисципліни, орієнтується на компетентності та програмні результати навчання, формує причинно-наслідкове патофізіологічне мислення; забезпечує стоматологічну профілізацію; інтегрується зі змістом «КРОК-1» та сприяє самостійному навчанню. Мета – теоретично обґрунтувати, розробити та оцінити результати впровадження стандартизованої структурно-модульної педагогічної моделі навчально-методичного забезпечення з патофізіології для здобувачів вищої освіти за спеціальністю І1 (221) «Стоматологія». Матеріали і методи. Дослідження проведено на кафедрі патофізіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Проаналізовано нормативні документи, освітню програму, робочу програму дисципліни, специфікацію державного іспиту КРОК-1 та традиційні методичні рекомендації. На основі ком- петентнісного, системного, структурно-функціонального, діяльнісного і професійно орієнтованого підходів розроблено уніфіковану модель, що включала актуальність теми, навчальні цілі, графи логічної структури, причинно-наслідкові ланцюжки, стоматологічний контекст, диференційні таблиці, інтеграцію зі специфікацією КРОК-1, типові помилки, питання для самоконтролю та короткі відповіді. Результати впровадження оцінювали за офіційними показниками складання іспиту КРОК-1 у 2022–2026 роках. Використовували критерій χ² Пірсона та бінарну логістичну регресію Результати. Аналіз традиційного навчально-методичного забезпечення виявив неоднорідність структури, переважання описового подання матеріалу, недостатню стоматологічну профілізацію та нерівномірну інтеграцію з вимогами державного іспиту КРОК-1. Запропонована модель забезпечила функціональне поєднання дидактичних компонентів і була застосована як універсальний шаблон для всіх тем дисципліни. Частка здобувачів, які успішно склали іспит КРОК-1, зросла з 67,9% у 2022 році до 90,1% у 2026 році. Відмінності між роками були статистично значущими (χ²=51,15; df=4; p<0,001). З кожним наступним роком шанси успішного складання зростали у 1,42 раза (OR=1,42; 95% ДІ 1,29–1,57; p<0,001). Висновки. Структурно-модульна модель є відтворюваною технологією педагогічного проєктування, що поєднує стандартизацію, причинно-наслідкову організацію змісту, професійну профілізацію та підготовку до іспиту КРОК-1. Позитивна динаміка результатів хронологічно узгоджувалася з етапами її впровадження, однак незалежний ефект моделі потребує підтвердження у проспективних контрольованих дослідженнях
Посилання
Міністерство освіти і науки України. Стандарт вищої освіти України: другий (магістерський) рівень, галузь знань 22 «Охорона здоров’я», спеціальність 221 «Стоматологія» [Internet]. Київ: Міністерство освіти і науки України; 2019 [cited 2026 Jul 22]. Затверджено наказом МОН України від 24.06.2019 № 879. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vyshcha/standarty/2019/06/25/221-stomatologiya-magistr.pdf
Кабінет Міністрів України. Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступенів фахової передвищої освіти та вищої освіти першого та другого рівнів за спеціальностями галузі знань «Охорона здоров’я»: постанова від 28.03.2018 №334 [Internet]. Київ: Кабінет Міністрів України; 2018 [cited 2026 Jul 22]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/334-2018-%D0%BF
Міністерство охорони здоров’я України. Про затвердження Порядку, умов та строків розроблення і проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту та критеріїв оцінювання результатів: наказ від 19.02.2019 № 419 [Internet]. Київ: Міністерство охорони здоров’я України; 2019 [cited 2026 Jul 22]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0279-19
Frank J.R., Mungroo R., Ahmad Y., Wang M., De Rossi S., Horsley T. Toward a definition of competency-based education in medicine: a systematic review of published definitions. Med Teach. 2010. 32(8), 631-7. doi:10.3109/0142159X.2010.500898.
Frank J.R., Snell L.S., ten Cate O., Holmboe E.S., Carraccio C., Swing S.R., et al. Competency-based medical education: theory to practice. Med Teach. 2010. 32(8), 638-45. doi:10.3109/0142159X.2010.501190.
Morcke A.M., Dornan T., Eika B. Outcome (competency) based education: an exploration of its origins, theoretical basis, and empirical evidence. Adv Health Sci Educ Theory Pract. 2013. 18(4), 851-63. doi:10.1007/s10459-012-9405-9.
Hall A.K., Schumacher D.J., Thoma B., Caretta-Weyer H., Kinnear B., Gruppen L.D., et al. Outcomes of competency-based medical education: a taxonomy for shared language. Med Teach. 2021. 43(7), 788-93. doi: 10.1080/0142159X.2021.1925643.
van Merriënboer JJG, Sweller J. Cognitive load theory in health professional education: design principles and strategies. Med Educ. 2010. 44(1), 85-93. doi:10.1111/j.1365-2923.2009.03498.x.
Young J.Q., Van Merrienboer J., Durning S., ten Cate O. Cognitive load theory: implications for medical education. AMEE Guide No. 86. Med Teach. 2014. 36(5), 371-84. doi:10.3109/0142159X.2014.889290.
Dunlosky J., Rawson K.A., Marsh E.J., Nathan M.J., Willingham D.T. Improving students’ learning with effective learning techniques: promising directions from cognitive and educational psychology. Psychol Sci Public Interest. 2013. 14(1), 4-58. doi:10.1177/1529100612453266
Cooper N., Bartlett M., Gay S., Hammond A., Lillicrap M., Matthan J., et al. Consensus statement on the content of clinical reasoning curricula in undergraduate medical education. Med Teach. 2021. 43(2), 152-9. doi: 10.1080/0142159X.2020.1842343.
Kononowicz A.A., Hege I., Edelbring S., Sobocan M., Huwendiek S., Durning S.J. The need for longitudinal clinical reasoning teaching and assessment: results of an international survey. Med Teach. 2020. 42(4), 457-62. doi:10.1080/0142159X.2019.1708293.
Daniel M., Rencic J., Durning S.J., Holmboe E., Santen S.A., Lang V., et al. Clinical reasoning assessment methods: a scoping review and practical guidance. Acad Med. 2019. 94(6), 902-12. doi:10.1097/ACM.0000000000002618.
McLean S.F. Case-based learning and its application in medical and health-care fields: a review of worldwide literature. J Med Educ Curric Dev. 2016. 3, JMECD.S20377. doi:10.4137/JMECD.S20377.
Dolmans DHJM, De Grave W, Wolfhagen IHAP, van der Vleuten CPM. Problem-based learning: future challenges for educational practice and research. Med Educ. 2005. 39(7), 732-41. doi:10.1111/j.1365-2929.2005.02205.x.
Roediger H.L. 3rd, Karpicke J.D. Test-enhanced learning: taking memory tests improves long-term retention. Psychol Sci. 2006. 17(3), 249-55. doi:10.1111/j.1467-9280.2006.01693.x.
Larsen D.P., Butler A.C., Roediger H.L. 3rd. Test-enhanced learning in medical education. Med Educ. 2008. 42(10), 959-66. doi:10.1111/j.1365-2923.2008.03124.x.
Karpicke, J.D., Blunt, J.R. Retrieval practice produces more learning than elaborative studying with concept mapping. Science. 2011;331(6018):772-5. doi:10.1126/science.1199327.
Hamza D.M., Hauer K.E., Oswald A., van Melle E., Ladak Z., Zuna I., et al. Making sense of competency-based medical education literary conversations: a BEME scoping review. BEME Guide No. 78. Med Teach. 2023. 45(8), 802-15. doi: 10.1080/0142159X.2023.2168525.
Alharbi N.S. Evaluating competency-based medical education: a systematized review of current practices. BMC Med Educ. 2024. 24(1), 612. doi:10.1186/s12909-024-05609-6.
Mayer R.E. Applying the science of learning to medical education. Med Educ. 2010. 44(6), 543-9. doi: 10.1111/j.1365-2923.2010.03624.x.
Aljamal H., Alawneh R., Derbas A., Edaibes M., Ahmed A., Amer L., et al. Efficacy of mind maps and concept maps in enhancing academic performance among undergraduate medical students in the preclinical stage: a systematic review. Adv Health Sci Educ Theory Pract. 2025. 31(2), 705-25. doi:10.1007/s10459-025-10437-4.
Salari B., Amini M. The impact of different teaching methods on clinical reasoning and clinical decision-making of dentistry students: a systematic review. J Dent Educ. 2026. 90(1), e13930. doi:10.1002/jdd.13930.
Rung A., George R. A systematic literature review of assessment feedback in preclinical dental education. Eur J Dent Educ. 2021. 25(1), 135-50. doi: 10.1111/eje.12584
Xu J., Wu A., Filip C., Patel Z., Bernstein S.R., Tanveer R., et al. Active recall strategies associated with academic achievement in young adults: a systematic review. J Affect Disord. 2024. 354, 191-8. doi: 10.1016/j.jad.2024.03.010.
Price D.W., Wang T., O’Neill T.R., Morgan Z., Chodavarapu P., Bazemore A., et al. The effect of spaced repetition on learning and knowledge transfer in a large cohort of practicing physicians. Acad Med. 2025. 100(1), 94-102. doi: 10.1097/ACM.0000000000005856.
Lomis K.D., Mejicano G.C., Caverzagie K.J., Monrad S.U., Pusic M., Hauer K.E. The critical role of infrastructure and organizational culture in implementing competency-based education and individualized pathways in undergraduate medical education. Med Teach. 2021. 43 Suppl 2, S7-S16. doi: 10.1080/0142159X.2021.1924364
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
