РОЗУМІННЯ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ РАННІМ ВПЛИВОМ АНТИБІОТИКІВ І НЕЙРОРОЗВИТКОВИМИ РОЗЛАДАМИ: НАСЛІДКИ ДЛЯ МЕДИЧНОЇ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2025-4-14Ключові слова:
антибіотики, синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, розлад спектра аутизму, мікробіота кишечника, нейророзвиток, пробіотики, освітні підходиАнотація
Мікробіота кишечника дедалі більше визнається важливим чинником, що впливає на формування та функціонування нервової системи. Раннє заселення шлунково-кишкового тракту мікроорганізмами відіграє ключову роль у розвитку імунних і метаболічних процесів, які визначають когнітивні та поведінкові результати в подальшому житті. Низка сучасних досліджень виявила тісний зв’язок між складом кишкової мікробіоти та виникненням нейророзвиткових розладів, зокрема розладу спектра аутизму (РАС) і синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ). Експериментальні моделі показують, що зміни у складі мікробіоти можуть впливати на реакції на стрес і поведінку навіть після її відновлення. Дані клінічних досліджень свідчать, що ранній вплив антибіотиків може порушувати баланс мікробіоти кишечника, підвищуючи ризик розвитку нейропсихіатричних розладів.Профілактичне застосування пробіотиків у ранньому віці демонструє потенціал у зниженні ризику розвитку таких порушень у майбутньому. Зокрема, когортне дослідження у Швеції встановило, що як пренатальний, так і післяпологовий вплив антибіотиків асоціюється з підвищеними шансами розвитку РАС і СДУГ. Інші наукові дані вказують на зв’язок між використанням антибіотиків і зниженням когнітивних функцій, виконавчих здібностей і мовленнєвого розвитку у дітей. Доведено, що терапії, спрямовані на мікробіоту кишечника, зокрема пробіотики та трансплантація фекальної мікробіоти, можуть покращувати як шлунково-кишкові симптоми, так і поведінкові показники у дітей із РАС. Крім того, екологічні чинники, як-от вплив триклозану, також можуть відігравати роль у зміні нейророзвиткових процесів. Ці результати вказують на перспективність ранньої модуляції мікробіоти як підходу до профілактики або лікування нейророзвиткових розладів. Подальші дослідження мають визначити причинно-наслідкові зв’язки та довготривалу ефективність терапій, орієнтованих на мікробіоту. У контексті медичної та фармацевтичної освіти важливо формувати у майбутніх фахівців розуміння взаємозв’язку між мікробіомом, фармакологічними впливами та психонейрологічним здоров’ям людини, що сприятиме розвитку превентивних стратегій у клінічній практиці.
Посилання
Tognini P. Gut microbiota: A potential regulator of neurodevelopment. Frontiers in Cellular Neuroscience. 2017. 11, 25. DOI: https://doi.org/10.3389/fncel.2017.00025
Njotto L. L., Simin J., Fornes R., Odsbu I., Mussche I., Callens S., та ін. Maternal and early-life exposure to antibiotics and the risk of autism and attention-deficit/hyperactivity disorder in childhood: A Swedish population-based cohort study. Drug Safety. 2023. 46(5), 467–478. DOI: https://doi.org/10.1007/s40264-023-01297-1
Ai Y, Zhao J, Shi J, Zhu T. Antibiotic exposure and childhood attention-deficit/hyperactivity disorder: Systematic review and meta-analysis. Psychopharmacology. 2021. 238(10), 3055–3062. DOI: https://doi.org/10.1007/s00213-021-05989-3
Pärtty A., Kalliomäki M., Wacklin P., Salminen S., Isolauri E. A possible link between early probiotic intervention and the risk of neuropsychiatric disorders later in childhood: A randomized trial. Pediatric Research. 2015. 77(6), 823–828. DOI: https://doi.org/10.1038/pr.2015.51
Kang D. W., Adams J. B., Gregory A. C., Borody T. J., Chittick L., Fasano A., та ін. Microbiota transfer therapy alters gut ecosystem and improves gastrointestinal and autism symptoms: An open-label study. Microbiome. 2017. 5, 10. DOI: https://doi.org/10.1186/s40168-016-0225-7
Carlson A. L., Xia K., Azcarate-Peril M. A., Goldman B. D., Ahn M., Styner M. A., та ін. Infant gut microbiome associated with cognitive development. Biological Psychiatry. 2018. 83(2), 148–159. DOI: https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2017.06.021
Slykerman R. F., Coomarasamy C., Wickens K., Thompson JMD., Stanley T., Barthow C., та ін. Exposure to antibiotics in the first 24 months of life and neurocognitive outcomes at 11 years of age. Psychopharmacology. 2019. 236(5), 1573–1582. DOI: https://doi.org/10.1007/s00213-019-05216-0
Lin C. K., Tseng Y., Hsu H., Tsai T., Huang K. Association between early-life antibiotics use and the risk of attentiondeficit/hyperactivity disorder: A real-world evidence study. Early Human Development. 2023. 187, 105897. DOI: https://doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2023.105897
Gidziela A., Ahmadzadeh Y., Michelini G., Allegrini A., Agnew-Blais J., Lau L. Y., та ін. A meta-analysis of genetic effects associated with neurodevelopmental disorders and co-occurring conditions. Nature Human Behaviour. 2023. 7(4), 642–656. DOI: https://doi.org/10.1038/s41562-023-01530-y
Jiang H., Zhou Y. Y., Zhou G. L., Li Y. C., Yuan J., Li X. H., та ін. Gut microbiota profiles in treatment-naïve children with attention deficit hyperactivity disorder. Behavioural Brain Research. 2018. 347, 408–413. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bbr.2018.03.036
Slykerman R. F., Neumann D., Underwood L., Hobbs M., Waldie K. E. Age at first exposure to antibiotics and neurodevelopmental outcomes in childhood. Psychopharmacology. 2023. 240(5), 1143–1150. DOI: https://doi.org/10.1007/s00213-023-06351-5
Langmajerová M., Roubalová R., Šebela A., Vevera J. The effect of microbiome composition on impulsive and violent behavior: A systematic review. Behavioural Brain Research. 2023. 440, 114266. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bbr.2022.114266
Wu Q., Yang T., Chen L., Dai Y., Wei H., Jia F., та ін. Early life exposure to triclosan from antimicrobial daily necessities may increase the potential risk of autism spectrum disorder: A multicenter study in China. Ecotoxicology and Environmental Safety. 2022. 247, 114197. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2022.114197
Yang J., Fu X., Liao X., Li Y. Effects of gut microbial-based treatments on gut microbiota, behavioral symptoms, and gastrointestinal symptoms in children with autism spectrum disorder: A systematic review. Psychiatry Research. 2020. 293, 113471. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2020.113471
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
