160 РОКІВ КАФЕДРІ МЕДИЧНОЇ БІОХІМІЇ ТА МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ: ВЕКТОР РУХУ НАУКОВОЇ ШКОЛИ КРІЗЬ СТОЛІТТЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2023-2-1

Ключові слова:

медична біохімія, біологічна хімія, вища медична освіта, кафедра медичної біохімії та молекулярної біології, нормативні дисципліни, історія кафедри

Анотація

Біологічна хімія як самостійна наука та навчальна дисципліна – фізіологічна або медична хімія – сформувалася в другій половині XIX століття на підставі загального розвитку природничих наук та застосування закономірностей і методології органічної хімії для вивчення живих організмів. З’ясування молекулярних законів життя та функціонування живих організмів, різних видів клітин в усьому їх розмаїтті приваблювали багатьох вчених в різних країнах світу. В плідній співпраці та науковому спілкуванні під час конгресів, симпозіумів, наукових конференцій медична біохімія отримувала нове дихання, віднаходились актуальні напрямки в її розвитку, виявлялися ті горизонти, що визначали роботу наукових колективів на десятиліття. Кафедру медичної хімії (сьогодні – кафедра медичної біохімії та молекулярної біології) було створено в 1863 р., невдовзі після заснування медичного факультету в складі Київського університету Св. Володимира. У різні роки кафедру очолювали та були її працівниками такі видатні вітчизняні вчені, як О.О. Шеффер, О.А. Садовень, С.С. Кравченко, С.В. Фомін, С.І. Винокуров, Д.Л. Фердман, Р.В. Чаговець, Є.Ф. Шамрай, Ю.В. Хмелевський, Ю.І. Губський. А впродовж усього періоду існування головним завданням кафедри було навчання майбутніх лікарів сучасним знанням в галузі молекулярних засад життєдіяльності людського організму та реалізація важливої гуманістичної місії. Головним науковим спрямуванням кафедри останніми десятиліттями була розробка питань біохімії та патобіохімії оксигеназних реакцій, процесів мікросомального окислення, з’ясування ролі цитохрому Р-450 в утворенні вільнорадикальних метаболітів ксенобіотиків, вивчення молекулярних механізмів пошкодження мембран та генетичного апарату клітини, перебігу реакцій перекисного окислення ліпідів, лікувально-профілактичного застосування біоантиоксидантів. Пріоритетними розробками члена-кореспондента НАМН України професора Ю.І. Губського та очолюваної ним наукової школи був цикл робіт, присвячених реакціям ліпопереокислення в ядерному хроматині, вільно-радикальному ушкодженню ДНК, ролі йонів кальцію в порушенні метаболічних процесів за умов антиоксидантної недостатності та дії високотоксичних ксенобіотиків. Вивчалась проблема регуляції внутрішньоклітинного метаболізму за участю нікотинамідних коферментів, зокрема посттрансляційної модификації білків шляхом АДФ-рибозилювання. Науково-педагогічний колектив і сьогодні продовжує основні науково-методичні традиції славетної кафедри, впроваджуючи актуальні здобутки біохімічної науки в практику сучасного освітнього процесу підготовки майбутніх лікарів.

Посилання

Кафедра медичної біохімії та молекулярної біології. Історія кафедри. Офіційний сайт Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. URL: https://nmuofficial.com/zagalni-vidomosti/kafedri/department-bioorganicbiological-chemistry/istoriya-kafedri-6/.

Макаренко І.М., Полякова І.М. Бібліографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (1841–2001). Київ : Століття, 2001. С. 140.

Кафедра хімії ліків та лікарської токсикології. Історія кафедри. Офіційний сайт Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. URL: https://nmuofficial.com/zagalni-vidomosti/kafedri/kafedra-farmatsevtycheskojbyologycheskoj-y-toksykologycheskoj-hymyy/istoriya-kafedry/.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-30

Як цитувати

Яніцька, Л. В., Стеченко, О. В., & Прадій, Т. П. (2023). 160 РОКІВ КАФЕДРІ МЕДИЧНОЇ БІОХІМІЇ ТА МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ: ВЕКТОР РУХУ НАУКОВОЇ ШКОЛИ КРІЗЬ СТОЛІТТЯ. Медицина та фармація: освітні дискурси, (2), 3–10. https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2023-2-1