ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ ТА УЯВЛЕНЬ ПРО УПРАВЛІНСЬКУ КОМПЕТЕНТНІСТЬ У МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ ГАЛУЗІ «ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я ТА СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2026-3-7

Ключові слова:

доктор філософії, управлінська компетентність, охорона здоров’я та соціальне забезпечення, управління дослідженням, методологія наукового дослідження, медична освіта

Анотація

У статті розглянуто проблему формування знань та уявлень про управлінську компетентність у майбутніх докторів філософії галузі знань «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення». Актуальність теми зумовлена необхідністю сформованості у доктора філософії – медика компетентності з управління дослідженням, планування наукової роботи, координації взаємодії з іншими учасниками дослідження. Зазначено, що управлінська компетентність науковця розглядається не як адміністративна функція, а як здатність цілеспрямовано організовувати власну наукову діяльність у межах академічних, етичних, часових, ресурсних і комунікативних вимог. У статті визначено основні складники когнітивного компонента управлінської компетентності майбутнього доктора філософії – медика: понятійно-термінологічний, нормативно-етичний, методологічний, організаційно-процедурний, комунікативний, цифровий та рефлексивний. Описано складники управління дослідженням як процесу, що охоплює постановку мети, планування, вибір методів, управління ризиками, академічну доброчесність, доказову комунікацію та відповідальне використання цифрових інструментів. Запропоновано типологію методів, які доцільно використовувати під час формування когнітивного компонента управлінської компетентності: теоретико-аналітичні, емпіричні, організаційно-проєктні, комунікативно-ситуаційні, цифрові, рефлексивні та контрольно-оцінювальні. Подано приклади вправ для закріплення знань: «Паспорт дослідження», «Карта стейкхолдерів», «Матриця ризиків», «Методологічний конструктор», «Етичний маршрут дослідження», «Публікаційний коридор» та «Декларація доброчесного використання ШІ». Обґрунтовано, що найбільш ефективною є комбінована модель підготовки, яка поєднує спеціальний курс з управління дослідженням і наскрізне включення відповідних елементів до інших курсів підготовки майбутніх докторів філософії, з методології, біостатистики, академічного письма, академічної доброчесності та професійної комунікації

Посилання

Про внесення змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої та фахової передвищої освіти : Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2024 № 1021. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/1021-2024-%D0%BF (дата звернення: 09.05.2026).

Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії : Постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 44. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/44-2022-%D0%BF (дата звернення: 09.05.2026).

Затверджені стандарти вищої освіти. Міністерство освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/osvita-2/vishcha-osvita-ta-osvita-doroslikh/naukovo-metodichna-rada-ministerstva-osviti-i-nauki-ukraini/zatverdzhenistandarti-vishchoi-osviti (дата звернення: 09.05.2026).

Lymar L. V., Drapey I. M. Research management skills in medical PHD education: a cross-sectional study from Ukraine. Pol Merkur Lekarski. 2026. Vol. 54. № 2. P. 198–204. DOI: https://doi.org/10.36740/Merkur202602115

Медична педагогіка / за ред. Л. Лимар. Київ : Медпринт, 2025. 245 с.

Муромець В. Г. Управлінська діяльність здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти: огляд розвитку загальних компетентностей. Молодий вчений. 2019. № 9(2). С. 396–400. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-9-73-85

Kuchyn I. L., Lymar L. V., Bielka K. Yu., Storozhuk K. V., Kolomiiets T. V. New training, new attitudes: non-clinical components in Ukrainian medical PHDs training regarding critical thinking, academic integrity and artificial intelligence use. Wiadomości Lekarskie. 2024. Vol. 77. № 4. P. 665–669. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202404108

Бруяка А. В., Коваленко В. В. Щодо проблеми використання штучного інтелекту у підготовці докторів філософії. Цифрова трансформація науково-освітніх середовищ в умовах воєнного стану : збірник матеріалів звітної наукової конференції Інституту цифровізації освіти НАПН України, м. Київ, 23 лютого 2024 р. Київ : ІЦО НАПН України, 2024. С. 106–108. ISBN 978-617-8330-25-5.

Lymar L., Kuchyn I., Bielka K., Puljak L. Academic misconduct and artificial intelligence use by medical students, interns and PhD students in Ukraine: a cross-sectional study. BMC Medical Education. 2025. Vol. 25. Article 1496. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-025-08100-y

Kuchyn I. L., Bielka K. Yu., Kefeli-Ianovska O. I., Trepet G. S., Lymar L. V. Teaching clinical communication skills in Ukraine: a cross-sectional study. Wiadomości Lekarskie. 2025. Vol. 78. № 5. P. 1052–1057. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek/205694

Литвиненко Н. П. Формування навичок академічного письма та фахової медичної комунікації у майбутніх докторів філософії. Interaction of society and science: problems and prospects. 2021. Vol. 3. P. 284. URL: https://books.google.com.ua/books?id=rwNHEAAAQBAJ&pg=PA284 (дата звернення: 09.05.2026).

Blahun, S., Stuchynska, N., Lytvynenko, N., Khmil, I., Serhiienko, T., & Hladyshev, V. (2022). The Communicative Competence of Future Healthcare Specialists in the Context of Pharmaceutical Market Transformation. Archives of Pharmacy Practice, 13(1), 74–81. https://doi.org/10.51847/geyd1jzGpp

Araújo B., Gomes S. F., Ribeiro L. Critical thinking pedagogical practices in medical education: a systematic review. Frontiers in Medicine. 2024. Vol. 11. Article 1358444. DOI: https://doi.org/10.3389/fmed.2024.1358444

Зайцева Г. М., Стучинська Н. В., Пушкарьова Я. М. Формування дослідницьких навичок у майбутніх фармацевтів. Медицина та фармація: освітні дискурси. 2024. № 2. С. 16–19. https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-2-3

Ge W. L., Zhu X. Y., Lin J. B., Jiang J. J., Li T., Lu Y. F., Mi Y. F., Tung T. H. Critical thinking and clinical skills by problem-based learning educational methods: an umbrella systematic review. BMC Medical Education. 2025. Vol. 25. Article 455. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-025-06951-z

Masters K. Ethical use of artificial intelligence in health professions education: AMEE Guide No. 158. Medical Teacher. 2023. Vol. 45. № 6. P. 574–584. DOI: https://doi.org/10.1080/0142159X.2023.2186203

Гололобова К. О., Кучеренко І. І. Формування біоетичної компетентності у майбутніх докторів філософії: виклики та стратегії. Медицина та фармація: освітні дискурси. 2026. № 1. С. 76–82. DOI: https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2026-1-11

Gruzieva, T. S., Stuchynska, N. V., & Inshakova, H. V. (2020). RESEARCH ON THE EFFECTIVENESS OF TEACHING BIOSTATISTICS OF FUTURE PHYSICIANS. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland : 1960), 73(10), 2227–2232

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-09-14

Як цитувати

Драпей , І. М. (2026). ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ ТА УЯВЛЕНЬ ПРО УПРАВЛІНСЬКУ КОМПЕТЕНТНІСТЬ У МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ ГАЛУЗІ «ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я ТА СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ». Медицина та фармація: освітні дискурси, (3), 42–48. https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2026-3-7