ЗМІСТ І СТРУКТУРА ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ХІМІЧНОЇ МЕТРОЛОГІЇ» ДЛЯ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 226 «ФАРМАЦІЯ, ПРОМИСЛОВА ФАРМАЦІЯ»
DOI:
https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-3-14Ключові слова:
фармацевтична освіта, варіативна дисципліна, хімічна метрологія, практичні навички та уміння, статистична обробка результатівАнотація
Сучасні фармацевти все більше залучаються до роботи в мультидисциплінарних командах, де їхній внесок у діагностику, лікування та профілактику захворювань стає більш значущим. Хімічна метрологія, як наука про вимірювання, відіграє важливу роль у фармацевтичній практиці, оскільки дає змогу забезпечити точність і надійність хімічних аналізів, необхідних для розроблення, виробництва та контролю якості лікарських препаратів. Знання хімічної метрології є цінним фактором у формуванні компетентного працівника фармацевтичної галузі, здатного забезпечувати високу якість і безпеку фармацевтичної продукції та сприяти інноваціям у галузі. У статті висвітлено структуру і зміст вибіркового компонента «Основи хімічної метрології» для студентів ІІ курсу фармацевтичного факультету денної форми навчання Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Обґрунтовано необхідність викладання цієї дисципліни здобувачам вищої освіти за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація». Курс спрямований на формування розуміння метрологічного обґрунтування методик контролю якості лікарських засобів та їх метрологічного забезпечення, підготовку здобувачів вищої освіти до виконання професійних обов’язків згідно з вимогами національних та/або міжнародних стандартів. Визначено компетентності та очікувані результати навчання, набуттю яких сприяє вивчення запропонованої навчальної дисципліни. Засвоєні практичні навички та уміння полягають у самостійному проведенні статистичного оброблення результатів хімічного (фармацевтичного) експерименту, інтерпретації та оцінюванні результатів аналізу лікарських засобів згідно з вимогами Державної Фармакопеї України. Конкретизовано тематику лекцій та практичних занять, їхню мету та основні завдання. Проаналізовані особливості проведення практичних занять. Кейс-технології визначаються ефективним навчальним методом для досягнення поставлених освітніх цілей. Саме застосування кейсів під час лекцій та практичних занять допомогло показати здобувачам вищої освіти міцний зв’язок між метрологією та фармацією, відкрити практичну значущість отриманих знань та умінь, що сприяло глибшому розумінню матеріалу та підвищенню активації пізнавальної діяльності.
Посилання
Statistical tools and approaches to validate analytical methods: methodology and practical examples / S. Belouafa et al. International Journal of Metrology and Quality Engineering. 2017. Vol. 8. P. 1–10. DOI: https://doi.org/10.1051/ijmqe/2016030.
Valcárcel M., Lendl B. Analytical chemistry at the interface between metrology and problem solving. TrAC Trends in Analytical Chemistry. 2004. Vol. 23, no. 8. P. 527–534. DOI: https://doi.org/10.1016/j.trac.2004.05.001.
Mroczka J. The cognitive process in metrology. Measurements. 2013. Vol. 46. P. 2896–2907. DOI: https://doi.org/10.1016/j.measurement.2013.04.040.
Analytical Chemistry in the 21st Century: Challenges, Solutions, and Future Perspectives of Complex Matrices Quantitative Analyses in Biological/Clinical Field / G.M. Merone et al. Analytica. 2020. Vol. 1, no. 1. P. 44–59. DOI: https://doi.org/10.3390/analytica1010006.
Adams F., Adriaens M. The metamorphosis of analytical chemistry. Analytical and Bioanalytical Chemistry. 2020. Vol. 412. P. 3525–3537. DOI: https://doi.org/10.1007/s00216-019-02313-z.
Development of elective courses for foreign students of the faculty of pharmacy / Ya. Pushkarova et al. In Intellectual and technological potential of the XXI century: Economics, Tourism, Education, Psychology and Sociology. Monographic series “European Science”. 2022. Book 15. Part 2. P. 49–67. DOI: https://doi.org/10.30890/2709-2313.2022-15-02-013.
Pushkarova Ya., Zaitseva G., Reva T. Peculiarities of teaching the elective course “Basics of chemical metrology”: the department’s experience. In Education and science in the period of global crises and conflicts in the 21st century: collective monograph. GS Publishing Services. 2023. P. 201–212. DOI: https://doi.org/10.51587/9798-9895-14601-2023-016.
Pushkarova Y., Zaitseva G. Designing an online course for pharmacy students: Case study of basics of chemical metrology. Anatolian Journal of Education. 2022. Vol. 7, no 2. P. 1–10. DOI: https://doi.org/10.29333/aje.2022.721a.
Rosier G. The case method evaluated in terms of higher education research: A pilot study. The International Journal of Management Education. 2022. Vol. 20, no. 3. P. 100660. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijme.2022.100660.
Bayona J.A., Castañeda D.I. Influence of personality and motivation on case method teaching. The International Journal of Management Education. 2017. Vol. 15, no. 3. P. 409–428. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijme.2017.07.002.
