ВИКОРИСТАННЯ ФАРМАКОЛОГІЧНИХ БАЗ ДАНИХ ДЛЯ ДОДИПЛОМНОЇ НАУКОВОЇ ОСВІТИ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ

Анотація

Новітнім підходом щодо підготовки фахівців магістерського рівня стала обов’язкова підготовка студентами фармацевтами кваліфікаційної роботи на останньому році навчання. Важливою складовою підготовки цієї роботи є аналіз сучасних наукових джерел та використання фармакологічних баз даних для аналізу фармакокінетичних та фармакодинамічних властивостей лікарських засобів, визначення небезпечних взаємодій та побічних ефектів фармакотерапевтичних призначень. Ціль: аналіз можливостей використання фармакологічних баз даних для підвищення якості додипломної наукової освіти студентів фармацевтичних, медичних, педіатричних та стоматологічних факультетів. Метод дослідження. Нами був використаний інформаційно-аналітичний метод дослідження та викладення власного досвіду авторів щодо використання фармакологічних баз даних «DrugBank», «LiverTox», «Hep Drug Interactions», «Covid-19 Drug Interactions» та «Cancer Drug Interactions» в додипломній науковій освіті студентів. Результати та їх обговорення. При проведенні ретельного аналізу фармакокінетичних та фармакодинамічних властивостей ЛЗ, отримання новітніх даних щодо патогенезу їх побічних реакцій є ефективним використання бази даних «DrugBank». Для оцінки вираженості гепатотоксичності ЛЗ у хворих із наявністю хронічної патології печінки корисною може бути база «LiverTox». Вона допомагає оцінити ризики розвитку цитолітичного та холестатичного синдромів, ймовірність прогресування фіброзу печінки, розвитку гострої печінкової недостатності під дією ЛЗ. «Hep Drug Interactions» дозволяє швидко отримати варіанти несприятливих взаємодій прямих противірусних ЛЗ для лікування хронічних вірусних гепатитів В, С, D із більшістю груп ЛЗ. Це дозволяє відпрацьовувати практичні навички студентів фармацевтів та майбутніх лікарів щодо попередження потенційно небезпечних схем лікування. Зберігає свою актуальність аналіз можливості призначення протиковідних ЛЗ із доведеною етіотропною та патогенетичною ефективністю із іншими групами ліків. Аналіз датованих протоколів, які надає Ліверпульська база даних «Covid-19 Drug Interactions», значно розширює можливості прогнозування побічних реакцій при масованій фармакотерапії COVID-19. При вивченні небезпечних взаємодій хіміотерапевтичних ЛЗ корисною є база даних «Cancer Drug Interactions», яка дозволяє визначити межі призначень ЛЗ інших груп при проведенні протипухлинної фармакотерапії. В роботі наведені приклади успішного використання фармакологічних баз даних при підготовці магістерських кваліфікаційних та наукових робіт студентів, де нова інформація щодо взаємодій ЛЗ використовується при вивченні реального клінічного матеріалу. Висновки. В програму навчання студентів медичних та фармацевтичних університетів доцільне включення інформації щодо сучасних фармакологічних баз даних: «DrugBank», «LiverTox», «Hep Drug Interactions», «Covid-19 Drug Interactions» та «Cancer Drug Interactions», які дозволять суттєво покращати рівень додипломної наукової освіти.