ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДВИЩЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ РЕДАГУВАННЯ ГЕНОМУ В КУРСІ МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2026-2-14

Ключові слова:

CRISPR/Cas9, направляюча РНК (gRNA), молекулярна біологія, пізнавальна активність, активні методи навчання, біоінформатика, геномні компетентності, медична освіта

Анотація

Стаття присвячена обґрунтуванню практико-орієнтованого заняття з проєктування направляючих РНК для системи CRISPR/Cas9 як ефективного засобу підвищення пізнавальної активності студентів медичних закладів вищої освіти під час вивченні молекулярної біології. Метою дослідження було оцінити освітній потенціал інтеграції сучасних молекулярно-генетичних та біоінформатичних технологій у навчальний процес. Методика пілотного впровадження включала пошук цільових генів у базі даних NCBI, проєктування та аналітичний відбір направляючих РНК із врахуванням потенційних позамішеневих ефектів з використанням онлайн-інструментів CHOP-CHOP та Benchling. Результати показали, що студенти демонстрували підвищену активність, аналітичне мислення, критичну оцінку результатів та формування системного розуміння клінічної значущості CRISPR/Cas9. Практика сприяла розвитку дослідницьких компетентностей, інтеграції теоретичних знань і практичних навичок, а також узгоджується з принципами конструктивістського та STEM-підходів в освіті. Отримані дані свідчать про високий освітній потенціал методики та формують основу для подальших масштабних педагогічних досліджень у сфері медичної та молекулярної освіти.

Посилання

Harden R. M. Ten key features of the future medical school - not an impossible dream. Medical Teacher. 2016. Vol. 38, № 10. P. 1010–1015. DOI: 10.3109/0142159X.2016.1147600.

Михайлова А., Яніцька Л. Професійно-орієнтоване освітнє середовище формування фахових компетентностей здобувачів вищої медичної освіти у процесі вивчення молекулярної біології. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка». 2025. № 11 (57). С. 931–943. DOI: 10.52058/2786-4952-2025-11(57)-931-943.

Alberts B., Johnson A., Lewis J., Morgan D., Raff M., Roberts K., Walter P. Molecular biology of the cell. 6th ed. New York: Garland Science, 2015. 1464 p. DOI: 10.4324/9781315735368.

Fan C., Jiang B., Shi X., Wang E., Li Q. Update on research and application of problem-based learning in medical science educationю Biochemistry and Molecular Biology Education. 2018. Vol. 46, № 2. P. 186–194. DOI: 10.1002/bmb.21105.

Doudna J. A., Charpentier E. The new frontier of genome engineering with CRISPR-Cas9. Science. 2014. Vol. 346, № 6213. Article 1258096. DOI: 10.1126/science.1258096.

Hsu P. D., Lander E. S., Zhang F. Development and applications of CRISPR-Cas9 for genome engineering. Cell. 2014. Vol. 157, № 6. P. 1262–1278. DOI: 10.1016/j.cell.2014.05.010.

Опушко Н. Практико орієнтоване навчання як важливий компонент дуальної форми здобуття освіти. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training: Methodology, Theory, Experience, Problems. 2024. № 70. С. 240–252. DOI: 10.31652/2412-1142-2023-70-240-252.

Cong L., Ran F. A., Cox D., Lin S., Barretto R., Habib N., Hsu P. D., Wu X., Jiang W., Marraffini L. A., Zhang F. Multiplex genome engineering using CRISPR/Cas systems. Science. 2013. Vol. 339, № 6121. P. 819–823. DOI: 10.1126/science.1231143.

Pieczynski J. N., Santisteban M. S. CRISPR for course-based undergraduate research experiences. Introduction to CRISPR-Cas9 Techniques / eds. M. J. Wolyniak, D. L. Pattison, J. N. Pieczynski, M. S. Santisteban. Cham: Springer, 2025. P. 85–102. (Learning Materials in Biosciences). DOI: 10.1007/978-3-031-73734-3_5.

Bou Saad R., Garcia A. L., Garcia J. M. C. Mapping constructivist active learning for STEM: Toward sustainable education. Sustainability. 2025. Vol. 17, № 13. Article 6225. DOI: 10.3390/su17136225.

Liu F. et al. CRISPR technology and its emerging applications. Genomics, Proteomics & Bioinformatics. 2025. DOI: 10.1093/gpbjnl/qzaf034.

Car J., Ong Q. C., Erlikh Fox T. et al. The Digital Health Competencies in Medical Education Framework: An international consensus statement based on a Delphi study. JAMA Network Open. 2025. Vol. 8, № 1. e2453131. DOI: 10.1001/jamanetworkopen.2024.53131.

Всесвітня федерація медичної освіти. Стандарти WFME. 2023. URL: https://wfme.org/standards/ (дата звернення: 16.01.2026).

Міністерство освіти і науки України. Вища освіта та освіта для дорослих. URL: https://mon.gov.ua (дата звернення: 16.01.2026).

Наказ Міністерства освіти і науки України від 08 листопада 2021 р. № 1197 «Про затвердження стандарту вищої освіти зі спеціальності 222 “Медицина” для другого (магістерського) рівня вищої

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-28

Як цитувати

Михайлова, А. Г. (2026). ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДВИЩЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ РЕДАГУВАННЯ ГЕНОМУ В КУРСІ МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ. Медицина та фармація: освітні дискурси, (2), 95–100. https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2026-2-14