КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ В СИМУЛЯЦІЙНОМУ НАВЧАННІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ОСКІ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ «МЕДИЦИНА»
DOI:
https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2026-2-1Ключові слова:
ОСКІ, симуляційне навчання, клінічні компетентності, медична освіта, інтерпретація ЕКГ, оцінювання.Анотація
Мета роботи – провести порівняльний аналіз рівня опанування практичних навичок на різних станціях симуляційного іспиту ОСКІ для оцінки якості підготовки здобувачів за ОП «Медицина». Матеріали та методи. Проаналізовано результати ОСКІ у 2025 році за освітньою програмою «Медицина» (медичні факультети №1 та №2) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (n=1039). Оцінювання проводилося на симуляційних станціях, що охоплювали маніпуляційні, діагностичні та комунікативні навички. Для кожної станції визначали середні значення, стандартне відхилення, медіану, міжквартильний розмах та 95% довірчі інтервали. Проведено порівняльний аналіз результатів між станціями, визначено частку студентів із результатами <60 балів та здійснено попарне порівняння оцінок. Результати. Середній підсумковий бал становив 179/200. Більшість середніх значень перевищували 90%. Найвищі результати отримано на станціях визначення групи крові (95,23), малих маніпуляцій (94,78), допомоги при травмі (94,49) та фізикального обстеження (93,96). Найнижчі показники виявлено для інтерпретації ЕКГ (77,73) та розпитування терапевтичного хворого (80,10). Найбільша варіабельність спостерігалась для інтерпретації ЕКГ (SD=22,49; IQR=35). Найвища частка результатів <60 балів зафіксована на станціях клінічного розпитування та інтерпретації ЕКГ. Кореляційний аналіз не виявив значущих зв’язків між оцінками на різних станціях. Висновки. Загальний рівень підготовки є високим, однак встановлено дисбаланс між клінічними компетентностями. Найкраще сформовані алгоритмізовані навички, тоді як когнітивні компоненти (інтерпретація ЕКГ, клінічне мислення) залишаються найбільш уразливими. Незалежність результатів між станціями обґрунтовує необхідність диференційованого підходу до навчання та оцінювання, із посиленням підготовки за проблемними напрямами та індивідуалізацією освітніх траєкторій.
Посилання
Khan K.Z., Gaunt K., Ramachandran S., Pushkar P. The Objective Structured Clinical Examination (OSCE): AMEE Guide No. 81. Part II: Organisation & Administration. Medical Teacher. 2013. Vol. 35, no. 9. P. e1447–e1463. DOI: 10.3109/0142159X.2013.818635.
Majumder M.A.A., Kumar A., Krishnamurthy K., Ojeh N., Adams O.P., Sa B. An evaluative study of objective structured clinical examination (OSCE): students’ and examiners’ perspectives. Advances in Medical Education and Practice. 2019. Vol. 10. P. 387–397. DOI: 10.2147/AMEP.S197275.
Bobos P., Pouliopoulou D.V., Harriss A., Sadi J., Rushton A., MacDermid J.C. A systematic review and meta-analysis of measurement properties of objective structured clinical examinations used in physical therapy licensure. PLOS ONE. 2021. Vol. 16, no. 8. P. e0255696. DOI: 10.1371/journal.pone.0255696.
Guttormsen S., Beyeler C., Bonvin R., et al. The new final clinical skills examination in human medicine in Switzerland: essential steps of exam development and evaluation. GMS Journal for Medical Education. 2015. Vol. 32, no. 4. P. Doc42. DOI: 10.3205/zma000982.
Farahat E., Rice G., Daher N., Heine N., Schneider L., Connell B. Objective structured clinical examination improves perceived readiness for clinical placement in nutrition and dietetic students. Journal of Allied Health. 2015. Vol. 44, no. 4. P. 208–214. PMID: 26661699.
Brannick M.T., Erol-Korkmaz H.T., Prewett M. A systematic review of the reliability of objective structured clinical examination scores. Medical Education. 2011. Vol. 45, no. 12. P. 1181–1189. DOI: 10.1111/j.1365-2923.2011.04075.x.
Pelland L., Kolomitro K., Hopkins-Rosseel D., Durando P. The scientific rigor of the objective structured clinical examination for competency assessment in health sciences education: a systematic review. Journal of Physical Therapy Education. 2022. Vol. 36, no. 4. P. 322–333. DOI: 10.1097/JTE.0000000000000258.
Chahine S., Holmes B., Kowalewski Z., et al. In the minds of OSCE examiners: uncovering hidden assumptions. Advances in Health Sciences Education. 2016. Vol. 21, no. 3. P. 521–534. DOI: 10.1007/s10459-015-9645-4.
Feigerlova E. Applying generalized theory to optimize the quality of high-stakes objective structured clinical examinations for undergraduate medical students. BMC Medical Education. 2025. Vol. 25. P. 643. DOI: 10.1186/s12909-025-07255-y.
Kar S.S., Gawai V., Tulsiani S., et al. Implementation of competency framework in undergraduate medical curriculum. BMC Medical Education. 2025. Vol. 25. P. 782. DOI: 10.1186/s12909-025-07342-0.
Guillon N., Jansen L., Alam K. A proposed feedback model for the objective structured clinical examination (OSCE) in medical education. Medical Teacher. 2025. Vol. 47, no. 2. P. 205–207. DOI: 10.1080/0142159X.2024.2377388.
Tavakol M, Pinner G. Enhancing objective structured clinical examinations through visualization of checklist scores and global rating scale. International Journal of Medical Education. 2018. Vol. 9. P. 130–134. DOI: 10.5116/ijme.5ad4.509b
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



