ФОРМУВАННЯ БІОЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ: ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2026-1-11Ключові слова:
біоетика, компетентність, доктор філософії, міждисциплінарний характер, етика, доброчесність, філософіяАнотація
У статті розглядається важливість формування біоетичної компетентності у майбутніх докторів філософії в галузі «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення» в контексті сучасних вимог до освітньої підготовки. Актуальність теми обумовлена необхідністю інтеграції біоетики в навчальні програми, що регулюються чинним законодавством України, а також зростаючими вимогами до етичності наукових досліджень у медичній практиці. Автори підкреслюють, що формування загальнонаукових (філософських) компетентностей, таких як критичний аналіз, креативний синтез і дотримання принципів академічної доброчесності, є ключовими для підготовки молодих науковців. Стаття також висвітлює основні виклики, з якими стикаються заклади вищої освіти, такі як відсутність єдиних стандартів викладання біоетики, та пропонує стратегії для їх подолання, включаючи розробку міждисциплінарних програм і активне залучення фахівців з різних галузей. Автори акцентують увагу на міждисциплінарному характері біоетики, що вимагає інтеграції знань з медицини, філософії, права та соціальних наук. Залучення різних методів навчання, таких як кейс-методи та рольові ігри, сприяє глибшому розумінню етичних аспектів, що виникають під час клінічної практики та досліджень. Підкреслюється, що біоетика відіграє критичну роль у формуванні відповідальної медичної практики та забезпеченні довіри суспільства до наукових результатів. Стаття акцентує на необхідності систематичного підходу до викладання біоетики для розвитку професійних і етичних компетентностей майбутніх докторів філософії. Важливо зазначити, що формування біоетичної компетентності не лише покращує рівень підготовки фахівців, а й сприяє їхньому активному залученню в етичні дискусії, що виникають у медичній практиці. Це, в свою чергу, допомагає створити етичну культуру в медицині, що є вкрай важливим для розвитку суспільства в умовах сучасних викликів. Автори закликають до впровадження інноваційних підходів у навчальний процес, які б відповідали сучасним вимогам та стандартам, що дозволить підготувати фахівців, здатних ефективно вирішувати складні етичні питання у своїй практиці.
Посилання
Adler D., Zlotnik Shaul R. Disciplining Bioethics: Towards a Standard of Methodological Rigor in Bioethics Research. Accountability in Research, 2012. 19(3), 187–207. https://doi.org/10.1080/08989621.2012.692971
Agich G. J. The Question of Method in Ethics Consultation. American Journal of Bioethics, 2001. 1(4), 31–41. https://doi.org/10.1162/152651601317139360
Arras J. Methods in Bioethics (Vol. 1). Oxford University Press. 2017. https://doi.org/10.1093/acprof: oso/9780190665982.001.0001
Crowden A., Gildersleeve M. Teaching Bioethics to Scientists. In Educating for Ethical Survival. 2020. (pp. 153–160). Emerald Publishing Limited. https://doi.org/10.1108/S1529-209620200000024013
DeGrazia David., Millum Joseph. A theory of bioethics. Cambridge University Press. 2021.
Hololobova K. O., Hrytsenko O. A., Kucherenko I. I. Motivating academic integrity: utilizing information resources in medical education. Wiadomości Lekarskie, 2025. (5), 1091–1098. https://doi.org/10.36740/WLek/205376
Kucherenko I. I., Mykytenko P. V., Gruzieva T. S., Chebotarenko A. H., Zolotov D. V., Hololobova K. О. RESEARCH OF READINESS FOR THE APPLICATION OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN MEDICAL EDUCATION. Clinical and Preventive Medicine, 2025. (4), 86–92. https://doi.org/10.31612/2616-4868.4.2025.11
Peter Horn. The Philosophical Basis of Bioethics. Clinical Therapeutics (Volume 37, Issue 6, June 2015), 2015. 37(6).
Закон України “Про Академічну Доброчесність,” Pub. L. 10392 (2025) 18.12.2025.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





