ПЕДАГОГІЧНІ МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ГІСТОЛОГІЇ

Анотація

У сучасних умовах трансформації вищої медичної освіти актуалізується проблема формування пізнавальної активності здобувачів освіти. Інтенсифікація навчального процесу, зростання вимог до майбутніх фахівців, цифровізація та виклики воєнного стану зумовлюють потребу в дидактичних умовах, які не лише забезпечують якісне засвоєння знань, а й стимулюють інтерес до навчання, внутрішню мотивацію та самостійну пізнавальну діяльність. У статті пізнавальна активність розглядається як інтегративне особистісне утворення, що містить когнітивний, мотиваційний, емоційно-вольовий і поведінковий компоненти. Метою дослідження є визначення та обґрунтування дидактичних умов формування пізнавальної активності студентів медичних університетів у процесі вивчення морфологічних дисциплін, зокрема курсу «Гістологія, цитологія та ембріологія». У процесі дослідження застосовано комплекс теоретичних методів: аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури; порівняльно-аналітичний і системно-структурний підходи; узагальнення результатів педагогічного досвіду. Методологічною основою стали положення діяльнісного, компетентнісного, особистісно орієнтованого та суб’єктного підходів. Результати дослідження дали змогу виокремити низку дидактичних умов, що сприяють розвитку пізнавальної активності в студентів-медиків. Серед них – упровадження особистісно орієнтованих стратегій навчання, що враховують індивідуальні освітні потреби студентів; використання інтерактивних методик (проблемно орієнтоване навчання, кейс-методи, мікропроєкти); активне застосування цифрових інструментів (віртуальні мікропрепарати, онлайн-платформи, електронні портфоліо); створення емоційно безпечного освітнього середовища через підтримку, діалог і конструктивний зворотний зв’язок; формування навичок саморефлексії та самоменеджменту в навчальній діяльності. Особлива увага приділяється морфологічним дисциплінам, що становлять базу професійної підготовки лікаря. У статті представлено приклади дидактичних рішень, застосованих у викладанні курсу «Гістологія, цитологія та ембріологія», зокрема навчальні квести, віртуальні практикуми, гейміфіковані платформи для самоперевірки. Зроблено висновок, що формування пізнавальної активності студентів можливе лише за умови комплексної реалізації дидактичних умов, що об’єднують педагогічні, технологічні та психологічні чинники. Отримані результати можуть бути використані в практиці викладання, а також для подальших досліджень у галузі медичної педагогіки.