ОЦІНКА КЛІНІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ПІД ЧАС ЇХ ПРИЗНАЧЕННЯ ЖІНКАМ В ПЕРІОДІ ЛАКТАЦІЇ (КОРИСНІСТЬ РЕЦЕНЗОВАНИХ БАЗ ДАНИХ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2025-1-18Ключові слова:
клінічна фармакологія, додипломна наукова освіта, фармакологічні бази даних, “LactMed”, “E-Lactancia”Анотація
Актуальність. Інформація, яка необхідна майбутнім лікарям та фармацевтам про вплив лікарських засобів (ЛЗ) на грудне вигодовування та немовля, залишається недостатньою в рамках додипломної освіти. З одного боку, переваги грудного вигодовування загальновідомі, і кожна дитина, за рекомендацією ВООЗ, має отримувати виключно грудне вигодовування тривалістю від 6 місяців до 2 років або більше. З іншого боку, матері стикаються з перешкодами для грудного вигодовування в контексті маркетингу комерційних молочних сумішей і недостатніми ресурсами для підтримки грудного вигодовування. Потенційна небезпека ЛЗ для матерів, які годують, та дітей численні, інколи малодоказові матеріали спонукають до пошуку інформативних рецензованих баз даних, які б могли в короткі терміни надати вичерпну інформацію лікарям та фармацевтам. Ціль: аналіз можливостей використання фармакологічних баз даних для підвищення якості додипломної освіти студентів фармацевтичних, медичних, педіатричних та стоматологічних факультетів щодо потенційної небезпеки призначень ЛЗ жінкам, які годують. Метод дослідження. Нами було використано інформаційно-аналітичний метод дослідження та викладення власного досвіду авторів щодо використання фармакологічних баз даних, зокрема “LactMed” та “E-Lactancia”, в додипломній освіті студентів. Результати та їх обговорення. Під час проведення ретельного аналізу фармакокінетичних та фармакодинамічних властивостей ЛЗ, отримання новітніх даних щодо патогенезу їхніх побічних реакцій у жінок в періоді лактації є ефективним використання баз даних “LactMed” та “E-Lactancia”. Причому більш корисною для швидкої, скринінгової оцінки ЛЗ щодо можливості призначення жінкам, які годують, під час проведення фармацевтичної опіки є база даних “E-Lactancia”. Після першого етапу визначення потенційної небезпеки ЛЗ фармацевт або лікар може провести більш ретельний аналіз фармакокінетичних та фармакодинамічних властивостей ЛЗ у жінок в періоді лактації за допомогою бази даних “LactMed”. Ця база містить інформацію про концентрацію ЛЗ в молоці, можливі побічні реакції препаратів у дитини, відстрочені наслідки прийому ЛЗ. В роботі доведена доцільність двоетапного використання фармакологічних баз даних “LactMed” та “E-Lactancia” під час аналізу потенційної небезпеки лікарських засобів для жінок в періоді лактації. Висновки. В програму навчання студентів медичних та фармацевтичних університетів доцільне включення інформації щодо сучасних фармакологічних баз даних “LactMed” та “E-Lactancia” під час викладання тем, пов’язаних з побічними реакціями ЛЗ у жінок в періоді лактації.
Посилання
Jordan S., Komninou S., Lopez S. Where are the data linking infant outcomes, breastfeeding and medicine exposure? A systematic scoping reviews. PLoS One. 2023. Apr 26. № 18 (4), e0284128. DOI: 10.1371/journal.pone.0284128.
Loutet M. Individual– and system-level determinants of breastfeeding in a low-resource setting. Front Public Health. 2024. Nov 6. 12, 1471252. DOI: 10.3389/fpubh.2024.1471252.
Breastfeeding Challenges: ACOG Committee Opinion. Obstet Gynecol. 2021. Feb 1. № 137 (2), e42–e53. DOI: 10.1097/AOG.0000000000004253.
Soussan C., Gouraud A., Portolan G. et al. Eur J Clin Pharmacol. Drug-induced adverse reactions via breastfeeding: a descriptive study. French Pharmacovigilance Database. 2014. Nov. 70 (11). P. 1361–1366. DOI: 10.1007/s00228-014-1738-2.
Marcellin L., Chantry A. Breast-feeding (part IV): Therapeutic uses, dietetic and addictions-guidelines for clinical practice. J Gynecol Obstet Biol Reprod (Paris). 2015. Dec. 44 (10). P. 1091–100. DOI: 10.1016/j.jgyn.2015.09.030.
Ahmadzai H., Tee L., Crowe A. et al. Adverse Drug Reactions in Breastfed Infants. A Cross-Sectional Study of Lactating Mothers Breastfeed Med. 2022. Dec. 17 (12). P. 1011–1017. DOI: 10.1089/bfm.2022.0143.
Bakkebø T., Heitmann K., Vågsvoll K. et al. Identifying target areas of medicines information efforts to pregnant and breastfeeding women by reviewing questions to SafeMotherMedicine. A Norwegian web-based public medicines information service BMC Pregnancy Childbirth. 2022. Dec 2. № 22 (1). Р. 893. DOI: 10.1186/s12884-022-05252-3.
Hegedus E., Oakes D., Hill M. et al. Calls to a Major Teratogen Information Service Regarding Exposures During Breastfeeding. Breastfeed Med. 2019. Nov. 14 (9). P. 674–679. DOI: 10.1089/bfm.2019.0010.
Campbell S., Kast T., Kamyar M. et al. Calls to a teratogen information service regarding potential exposures in pregnancy and breastfeeding. BMC Pharmacol Toxicol. 2016. Jul 23. № 17 (1). Р. 33. DOI: 10.1186/s40360-016-0076-7.
Colaceci S., Giusti A., Chapin E. et al. The Difficulties in Antihypertensive Drug Prescription During Lactation: Is the Information Consistent? Breastfeed Med. 2015. Dec. 10 (10). P. 468–473. DOI: 10.1089/bfm.2015.0086.
Kaye A., Bhakta A., Moseley A. et al. J Review of Cardiovascular Drugs in Pregnancy Womens Health. Larchmt. 2019. May. 28 (5). P. 686–697. DOI: 10.1089/jwh.2018.7145.
Thélin C., Richter J. Review article: the management of heartburn during pregnancy and lactation. Affiliations Expand Aliment Pharmacol Ther. 2020. Feb. 51 (4). P. 421–434. DOI: 10.1111/apt.15611.
Amer M., Cipriano G., Venci J. et al. J Hum Lact Safety of Popular Herbal Supplements in Lactating Women. 2015. Aug. 31 (3). P. 348–53. DOI: 10.1177/0890334415580580.
Orsolini L., Bellantuono C. Serotonin reuptake inhibitors and breastfeeding: a systematic review. Hum Psychopharmacol. 2015. Jan. 30 (1). P. 4–20. DOI: 10.1002/hup.2451.
Veiby G., Bjørk M., Engelsen B. et al. Epilepsy and recommendations for breastfeeding Seizure. 2015. May. 28. P. 57–65. DOI: 10.1016/j.seizure.2015.02.013.
Davanzo R., Bua J., Paloni G. et al. Breastfeeding and migraine drugs. Eur J Clin Pharmacol. 2014. Nov. 70 (11). P. 1313–1324. DOI: 10.1007/s00228-014-1748-0.
Hutchinson S., Marmura M., Calhoun A. et al. Use of common migraine treatments in breast-feeding women: a summary of recommendations. Headache. 2013. Apr. 53 (4). P. 614–627. DOI: 10.1111/head.12064.
Oliveira M., Santos N., Aude D. et al. Should maternal anesthesia delay breastfeeding? A systematic review of the literature Braz J Anesthesiol. 2019. Mar-Apr. 69 (2). P. 184–196. DOI: 10.1016/j.bjan.2018.11.006.
Ferracini A., Rodrigues A., Visacri M. et al. Potential Drug Interactions and Drug Risk during Pregnancy and Breastfeeding: An Observational Study in a Women’s Health Intensive Care Unit. Rev Bras Ginecol Obstet. 2017. Jun. 39 (6). P. 258–264. DOI: 10.1055/s-0037-1603680.
Premer C., Caruso K. Safety profile of the most ordered medications for breastfeeding patients in the emergency department. Am J Emerg Med. 2024. Jun. 80. P. 1–7. DOI: 10.1016/j.ajem.2024.02.042.
Noviani M., Wasserman S., Clowse M. Breastfeeding in mothers with systemic lupus erythematosus. Lupus. 2016. Aug. 25 (9). P. 973–979. DOI: 10.1177/0961203316629555.
Atluri S., De D., Dagenet C. et al. Biologic Use During Pregnancy and Breastfeeding in Dermatology: An Evidence- Based Review. J Drugs Dermatol. 2024. Nov 1. 23 (11). P. 1010–1015. DOI: 10.36849/JDD.7816.
Renaud F., Mofenson L., Bakker Ch. et al. Surveillance of ARV safety in pregnancy and breastfeeding: towards a new framework. J Int AIDS Soc. 2022. Jul; 25 Suppl 2 (Suppl 2): e25922. DOI: 10.1002/jia2.25922.
Dadari H. Antibiotics use, knowledge and practices on antibiotic resistance among breastfeeding mothers in Kaduna state (Nigeria). J Infect Public Health. 2020. Dec. 13 (12). P. 2072–2079. DOI: 10.1016/j.jiph.2019.05.008.
Gopalakrishna K., Timothy W. Hand Influence of Maternal Milk on the Neonatal Intestinal Microbiome Nutrients. 2020. Mar 20. 12 (3). P. 823. DOI: 10.3390/nu12030823.
Ergen A., Yalçın S. Unexpected drug residuals in human milk in Ankara, capital of Turkey BMC Pregnancy Childbirth. 2019. Oct 11. 19 (1). P. 348. DOI: 10.1186/s12884-019-2506-1.
Muysson M., Datta P., Rewers-Felkins K. et al. Transfer of Dicloxacillin into Human Milk Breastfeed Med. 2020. Nov. 15 (11). P. 715–717. DOI: 10.1089/bfm.2020.0156.
Agudelo-Pérez S., Botero-Rosas D., Rodríguez-Alvarado L. et al. Artificial intelligence applied to the study of human milk and breastfeeding: a scoping review. Int Breastfeed J. 2024. Dec 6. 19 (1). P. 79. DOI: 10.1186/s13006-024-00686-1.
Anderson P., Sauberan J. Modeling drug passage into human milk. Clin Pharmacol Ther. 2016. Jul. 100 (1). P. 42–52. DOI: 10.1002/cpt.377.
Fomina Y., Byrne J., Spong C. Evaluating strength of recommendations for commonly administered medications in lactating women. Case Reports J Matern Fetal Neonatal Med. 2023. Dec. 36 (1). 2163626. DOI: 10.1080/14767058.2022.2163626.
Holmes A., Harris J., Ware S. Evaluation of Lactation Compatibility Reference Recommendations Ann Pharmacother. 2019. Sep. 53 (9). P. 899–904. DOI: 10.1177/1060028019839389.
Drugs and Lactation Database (LactMed®). URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501922.
Tomasulo P. LactMed-new NLM database on drugs and lactation. Med Ref Serv Q. 2007. Spring. 26 (1). P. 51–58. DOI: 10.1300/J115v26S01_04.
Paricio-Talayero J., Mena-Tudela D., Cervera-Gasch A. et al. Is it compatible with breastfeeding? www.e-lactancia. org: Analysis of visits, user profile and most visited products. Int J Med Inform. 2020. Sep: 141. 104199. DOI: 10.1016/j.ijmedinf.2020.104199.
