ВПЛИВ ТРИВОЖНИХ ТА ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ ЗДОБУВАЧІВ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ НА ЇХНЮ АКАДЕМІЧНУ УСПІШНІСТЬ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

З початком повномасштабного вторгнення депресивні розлади у цивільного населення України дедалі посилюються і набувають як колективного, так і індивідуального характеру. Цьому сприяють хвилювання за близьких, які перебувають на фронті або у прифронтових регіонах, регулярні повітряні тривоги, що тримають людей у напрузі і невизначеності, постійні обстріли мирного населення, очікування негативного розвитку внаслідок будь-якого попередження про повітряну тривогу, навіть у далеких від фронту регіонах. Психічне здоров’я молоді під час війни набуває критичного значення через гострий вплив травматичних подій, як-от військові дії, втрати близьких, вимушена міграція та загальна нестабільність. За даними досліджень, війна створює надзвичайно стресові умови, які підвищують ризик розвитку психічних розладів, як-от посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), тривожність та депресія. Молодь, яка перебуває на етапі формування психоемоційної стабільності, є особливо вразливою до таких впливів. Дослідження показують, що навіть короткочасний контакт з екстремальними ситуаціями може мати довгострокові наслідки для психічного здоров’я молоді, особливо студентів. У статті вивчалась кореляція між розвитком тривоги та депресії у здобувачів медичної освіти та їхньою успішністю у навчанні. Проведені дослідження показали, що більшість з обстежуваних студентів мала різний ступінь прояву тривожності, у частини студентів була виявлена депресія, частина студентів перебувала на межі депресивного порушення. Такі загрозливі показники депресивних розладів у студентів другого курсу медичного університету не можуть не відобразитись як на якості їхнього життя, так і якості їхнього навчання, що було перевірено під час порівняння успішності окремих підгруп досліджуваних. Більшість оцінок «відмінно» і «добре» отримали студенти, які не мали проявів депресивних розладів або мали їх в меншому ступені. Студенти, які отримали відмінні оцінки з іспиту з фізіології, хоча й мали різного ступеня прояви тривожності, проте не мали ознак депресії. Серед відмінників була виявлена лише невелика кількість студентів на межі розвитку депресії. Студенти, що отримали задовільні оцінки, мали виявлену депресію і тривожність. Ці дані свідчать про те, що студенти медичних закладів під час війни перебувають у групі ризику з розвитку депресивних станів, що негативно відображається на їхній академічній успішності. У подальшому це може мати наслідки в їхній професійній діяльності. Така ситуація у вищих медичних закладах потребує психологічного супроводу і допомоги здобувачам вищої освіти адаптуватись до навчання під час війни.