УНІЛАТЕРАЛЬНА ЛІМФЕДЕМА ТА НАБРЯК У ФОКУСІ КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ (З ВИКОРИСТАННЯМ МАТЕРІАЛІВ ВЛАСНИХ КЛІНІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ)

Автор(и)

  • Віталій Михайлович Рудіченко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця https://orcid.org/0009-0008-4542-580X
  • Наталія Валентинівна Снігир Національний медичний університет імені О.О. Богомольця https://orcid.org/0009-0005-0252-2819

DOI:

https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-4-19

Ключові слова:

унілатеральний набряк нижніх кінцівок, лімфедема, тромбоз глибоких вен нижньої кінцівки

Анотація

Набряки нижніх кінцівок/лімфедема є актуальною мультидисциплінарною проблемою і розповсюдженою причиною звернення до лікарів первинної медичної допомоги. Діагностичний алгоритм передбачає визначення одностороннього чи двостороннього набряку, тривалості набряку і проведення диференційного пошуку в межах клінічних характеристик. Ретельно зібраний анамнез та оцінка даних фізикального обстеження має вирішальне значення для визначення об’єму лабораторних та візуалізаційних обстежень з метою диференціації причин набряку. При цьому перед сімейним лікарем постає проблема урахування поширеної коморбідності та супутніх станів, які призводять до виражених та емоційно-виснажуючих довготривалих клінічних маніфестацій у вигляді лімфедеми/набряку. В статті представлені дані літератури щодо основних причин унілатерального набряку/лімфедеми нижніх кінцівок та діагностичного підходу у разі виявлення гострого/підгострого набряку. Згідно сучасних рекомендацій слід провести клінічну оцінку передтестової ймовірності тромбозу глибоких вен за допомогою шкали Уеллса. У пацієнтів із низькою ймовірністю та негативними результатами D-димеру діагноз тромбозу глибоких вен можна виключити без ультразвукового дослідження вен нижніх кінцівок; у пацієнтів із високою клінічною підозрою на тромбоз глибоких вен першим методом візуалізації є ультразвукове дослідження. У разі виключення тромбозу глибоких вен слід розглянути альтернативні діагнози та необхідність додаткової візуалізації органів черевної порожнини та малого тазу контрастною венозно фазовою комп’ютерною томографією або магнітно-резонансною томографією. В статті представлено власне спостереження, а саме випадок рідкісного раку слинної залози з маніфестацією прогресування пухлинного процесу у вигляді унілатерального набряку нижньої кінцівки.

Посилання

Kivimäki M., Strandberg T., Pentti J. et al. Body-mass index and risk of obesity-related complex multimorbidity: an observational multicohort study. Lancet Diabetes Endocrinol. 2022. 10. 253–263. DOI: 10.1016/S2213-8587(22)00033-X

Greene A. K., Grant F. D., Slavin S. A. Lower-extremity lymphedema and elevated body-mass index. N. Engl. J. Med. 2012. 366. 2136–2137. DOI: 10.1056/NEJMc1201684.

Greene A. K., Grant F. D., Slavin S. A., Maclellan R. A. Obesity-induced lymphedema: clinical and lymphoscintigraphic features. Plast. Reconstr. Surg. 2015. 135. 1715–1719. DOI: 10.1097/PRS.0000000000001271.

Greene A. K., Zurakowski D., Goss J. A. Body mass index and lymphedema morbidity: comparison of obese versus normal-weight patients. Plast. Reconstr. Surg. 2020. 146. 402–407. DOI: 10.1097/PRS.0000000000007021.

Boza J. C., Trindade E. N., Peruzzo J. et al. Skin manifestations of obesity: a comparative study. J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. 2012. 26. 1220–1223. DOI: 10.1111/j.1468-3083.2011.04265.x.

O’Malley E., Ahern T., Dunlevy C. et al. Obesity-related chronic lymphoedema-like swelling and physical function. QJM. 2015. 108. 183–187. DOI: 10.1093/qjmed/hcu155.

Sung C., Wang S., Hsu J. et al. Current understanding of pathological mechanisms of lymphedema. Adv. Wound Care. 2022. 11. 361–373. DOI: 10.1089/wound.2021.0041.

Dean S. M., Valenti E., Hock K. et al. The clinical characteristics of lower extremity lymphedema in 440 patients. J. Vasc. Surg. Venous Lymphat. Disord. 2020. 8. 851–859. DOI: 10.1016/j.jvsv.2019.11.014.

Li C. Y., Kataru R. P., Mehrara B. J. Histopathologic features of lymphedema: a molecular review. Int. J. Mol. Sci. 2020. 21. 2546. DOI: 10.3390/ijms21072546.

Kataru R. P., Wiser I., Baik J. E. et al. Fibrosis and secondary lymphedema: chicken or egg? Transl. Res. 2019. 209. 68–76. DOI: 10.1016/j.trsl.2019.04.001.

Tashiro K., Feng J., Wu S.H. et al. Pathological changes of adipose tissue in secondary lymphoedema. Br. J. Dermatol. 2017. 177. 158–167. DOI: 10.1111/bjd.15238.

Aschen S., Zampell J. C., Elhadad S. et al. Regulation of adipogenesis by lymphatic fluid stasis: part II. Expression of adipose differentiation genes. Plast. Reconstr. Surg. 2012. 129. 838–847. DOI: 10.1097/PRS.0b013e3182450b47.

Mehrara B. J., Greene A. K. Lymphedema and obesity: is there a link? Plast. Reconstr. Surg. 2014. 134. 154e–160e. DOI: 10.1097/PRS.0000000000000268.

Ridner S. H., Dietrich M. S., Stewart B. R., Armer J. M. Body mass index and breast cancer treatment-related lymphedema. Support Care Cancer. 2011. 19. 853–857. DOI: 10.1007/s00520-011-1089-9.

Yost K. J., Cheville A. L., Al-Hilli M. M. et al. Lymphedema after surgery for endometrial cancer: prevalence, risk factors, and quality of life. Obstet. Gynecol. 2014. 124. 307–315. DOI: 10.1097/AOG.0000000000000372.

Greene A. K. Diagnosis and management of obesity-induced lymphedema. Plast. Reconstr. Surg. 2016. 138. 111e–118e. DOI: 10.1097/PRS.0000000000002258.

Greene A. K., Sudduth C. L. Lower extremity lymphatic function predicted by body mass index: a lymphoscintigraphic study of obesity and lipedema. Int. J. Obes. 2021. 45. 369–373. DOI: 10.1038/s41366-020-00681-6.

Maclellan R. A., Zurakowski D., Grant F. D., Greene A. K. Massive localized lymphedema: a case-control study. J. Am. Coll. Surg. 2017. 224. 212–216. DOI: 10.1016/j.jamcollsurg.2016.10.047.

Ely J. W., Jerome A., Osheroff J. F. et al. Approach to leg edema of unclear etiology. J. Am. Board Fam. Med 2006. 19. 148–160. DOI: 10.3122/jabfm.19.2.148.

Gasparis A. P., Kim P. S., Dean S. M. et al, Diagnostic approach to lower limb edema. Phlebology. 2020. 35. 650–655. DOI: 10.1177/0268355520938283.

Kakkos S. K., Gohel M., Baekgaard N. et al, Editor’s choice – European Society for Vascular Surgery (ESVS) 2021 clinical practice guidelines on the management of venous thrombosis. Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. 2021. 61. 9–82. DOI: 10.1016/j.ejvs.2020.09.023

Wells P. S., Owen C., Doucette S. et al. Does this patient have deep vein thrombosis? JAMA. 2006. 295. 199–207. DOI: 10.1001/jama.295.2.199.

Настанова 00108. Тромбоз глибоких вен (moz.gov.ua). Настанови на засадах доказової медицини. Створені Duodecim Medical Publications Ltd. https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3011 (дата звернення 15.11.2024).

Рудіченко В. М., Снігир Н. В. Ішемія нижніх кінцівок в діяльності лікаря загальної практики-сімейної медицини: від поширених до рідкісних станів (огляд літератури з деякими результатами власних клінічних спостережень). Медицина невідкладних станів. 2023. № 1. С. 27–37. (Видавничий дім Заславський, Київ). DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0586.19.1.2023.1551.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-27

Як цитувати

Рудіченко, В. М., & Снігир, Н. В. (2024). УНІЛАТЕРАЛЬНА ЛІМФЕДЕМА ТА НАБРЯК У ФОКУСІ КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ (З ВИКОРИСТАННЯМ МАТЕРІАЛІВ ВЛАСНИХ КЛІНІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ). Медицина та фармація: освітні дискурси, (4), 123–129. https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-4-19