ВПЛИВ ПЛАЗМОВОГО ГЕМОСТАЗУ НА ЕНДОТЕЛІАЛЬНУ ФУНКЦІЮ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ТА COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-4-16Ключові слова:
хронічна ішемічна хвороба серця, COVID-19, ендотеліальна дисфункція, плазмовий гемостазАнотація
Актуальність. При короновірусній хворобі COVID-19 порушується плазмовий гемостаз і стан ендотеліальної функції (ЕФ), які підвищують ризик тромбоемболічних ускладнень і серцево-судинної смертності. Перспективним завданням є вивчення взаємозв’язків показників ЕФ і плазмового гемостазу (ПГ) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) у поєднанні з COVID-19. Мета статті: дослідження впливу COVID-19 на взаємозалежність змін системи ПГ та ЕФ у хворих на ІХС. Методи дослідження: Проаналізовано лабораторно-інструментальні результати 384 пацієнтів, яких було поділено на 3 групи: 1-ша – ІХС без COVID-19 (n = 79); 2-га – ІХС у поєднанні з COVID-19 (n = 127); 3-тя – COVID-19 без ІХС (n = 180). До контрольної групи увійшли 30 умовно здорових осіб. Вивчали зміни плазмового гемостазу за за допомогою автоматичного аналізатора коагуляції крові К 3002 OPTIС (KSELMED, Польща): Тромбіновий час, АЧТЧ, протромбіновий час, МНВ, ХІІ-а залежний фібриноліз, РФМК, фібриноген, протеїн С, Антитромбін ІІІ. Циркулюючі ендотеліальні клітини за методом Хладовіц в модифікації Сівак В.В. Ристоміцин-кофакторну активність фактору Віллебранда. Пробу Целермайєра Соренсена (на апаратному комплексі HDI 11XE Philips, а також ESAOTE MyLabXE8 XP). Виклад основного матеріалу. У хворих на ІХС із супутнім COVID-19 спостерігався широкий спектр порушень функціонального стану плазмового гемостазу, зокрема підвищення рівня РФМК, ХІІ-а залежного фібринолізу, а також зниження Протеїну С і антитромбіну ІІІ. Профіль ІХС у поєднанні з COVID-19, на відміну від «ізольованого» перебігу обох станів, характеризувався зниженням судинної реактивності за даними проби Целермайера. Пацієнти з хронічною ІХС, зокрема при її поєднанні з COVID-19, демонстрували ознаки ендотеліальної дисфункції за даними гуморальних маркерів: фактору Віллебранда і циркулюючих ендотеліоцитів плазми крові. Серед хворих на ІХС з COVID-19 міжнародне нормалізоване відношення має прямий зв’язок із показниками ендотеліальної функції. Ендотелійзалежна вазодилатація мала прямий зв’язок з тромбіновим часом. Ендотелійнезалежна вазодилатація мала прямий вплив на РФМК. В контрольній групі не відмічено достовірних звязків між показникам ЕФ і ПГ. Найбільший вплив плазмовий гемостаз здійснював на ендотеліальну функцію в групі хворих на COVID-19 без ІХС. Висновок. Пацієнти з хронічною ІХС та супутнім COVID-19 разом з дисфункцією системи плазмового гемостазу демонстрували ознаки ендотеліальної дисфункції. Додаткове врахування характеристик плазмового гемостазу та ендотеліальної функції є доцільним у системі менеджменту таких пацієнтів.
Посилання
Zhu N, Zhang D, Wang W, et al. A novel coronavirus from patients with pneumonia in China. 2019. N Engl J Med. 2020, 382(8), 727–33. Copyright © 2020 Massachusetts Medical Society. doi: 10.1056/NEJMoa2001017. (дата звернення: 29.11.2024).
Ackermann M, Verleden SE, Kuehnel M, et al. Pulmonary vascular endothelialitis, thrombosis, and angiogenesis in COVID-19. N Engl J Med. 2020, 383(2), 120–128. N Engl J Med doi: 10.1056/NEJMoa2015432. (дата звернення: 29.11.2024).
Thompson B. T., Chambers R. C., Liu K. D. Acute respiratory distress syndrome. N Engl J Med. 2017; 2017
Aug 10;377(6), 562–572. doi: 10.1056/NEJMra1608077. (дата звернення: 29.11.2024).
Zaim S., Chong J. H., Sankaranarayanan V., Harky A. COVID-19 and multi-organ response. Curr Probl Cardiol. 2020; 45(8), 100618. DOI: 10.1016/j.cpcardiol.2020.100618 (дата звернення: 29.11.2024).
Schulman S., Hu Y., Konstantinides S. Venous thromboembolism in COVID-19. Thromb Haemostas. 2020; 120 (12): 1642–53. Georg Thieme Verlag KG Rüdigerstraße 14, 70469 Stuttgart, Germany DOI: 10.1055/s-0040-1718532 (дата звернення: 29.11.2024).
Katneni U. K., Alexaki A., Hunt R. C., Schiller T. coagulopathy and thrombosis as a result of severe COVID-19 infection: A microvascular focus. Thromb Haemostas. 2020; 120(12), 1668–79. Georg Thieme Verlag KG Rüdigerstraße 14, 70469 Stuttgart, Germany. DOI: 10.1055/s-0040-1715841 (дата звернення: 29.11.2024).
Conti P., Ronconi G., Caraffa A., Gallenga C., Ross R., Frydas I., Kritas S. Induction of pro-inflammatory cytokines (IL-1 and IL-6) and lung inflammation by Coronavirus-19 (COVI-19 or SARS-CoV-2): Anti-inflammatory strategies. J Biol Regul Homeost Agents. 2020, 34(2), 327–331. doi: 10.23812/CONTI-E. (дата звернення: 29.11.2024).
Mohammad Sayyadi, Saeed Hassani, Mahmood Shams, Akbar Dorgalaleh. Status of major hemostatic components in the setting of COVID‐19: the effect on endothelium, platelets, coagulation factors, fibrinolytic system, and complement. Annals of Hematology (2023). 102, 1307–1322. https://doi.org/10.1007/s00277-023-05234-1 (дата звернення: 29.11.2024).
Anna Kalinskaya et al.Targeted Blood Plasma Proteomics and Hemostasis Assessment of Post COVID-19 Patients with Acute Myocardial Infarction. Int. J. Mol. Sci. 2023, 24, 6523. State University of Medicine and Dentistry, 127473 M., R. https://doi.org/10.3390/ijms24076523 (дата звернення: 29.11.2024).
Shari R. Waldstein, Willem J. Kop, Edward C. Suarez, William R. Lovallo, Leslie I. Katzel. Handbook of Cardiovascular Behavioral Medicine. Reference work © 2022 Hemostasis and Endothelial FunctionFirst Online: 15 October 2022. pp 861–890. https://doi.org/10.1007/978-0-387-85960-6 (дата звернення: 29.11.2024).
Золотухіна Ю. О. Фібринолітична активність крові у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та супутнім цукровим діабетом 2-го типу. WWW.UMJ.COM.UA | УКР. МЕД. ЧАСОПИС, 6 (128), Т. 2 – XI/XII 2018 DOI 10.32471/umj.1680-3051.128.134557] (дата звернення: 29.11.2024).
Баркаган З.С., Момот А.П. – М. Вид. “Ньюдіамед”., 2008, 292 стор., ISBN: 978-5-88107-069-4 (дата звернення: 29.11.2024).
Celermajer D.S. et al. Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis.// Lancet. 1992. vol. 340. P. 1111–1115. https://doi.org/10.1016/0140-6736(92)93147-F (дата звернення: 29.11.2024).
Полівода С. M. та ін. Метод визначення фактору Віллебранда. Patent No. 99094907 (Ukraine) 35204 А IPC 6G0133/00. Bulletin No. 2. 4 p. (дата звернення: 29.11.2024).
Сівак В. В. та ін. Метод визначення вільно циркулюючих ендотеліальних клітин у крові. Patent No. 25012 of July 25, 2007 u 2007 02080 (Ukraine) 25012 U IPC G01N33/55. – Bulletin No. 11. 2 p. (дата звернення: 29.11.2024).
Краснова А. А., Ігнатко Я. Я., Дербак М. А., Рішко О. А. Особливості перебігу хронічної ішемічної хвороби серця в умовах пандемїї COVID-19 (огляд літератури). Проблеми клінічної педіатрії, 4 (58) 2022. С. 6–11. DOI 10.24144/1998-6475.2022.58.6-11 (дата звернення: 29.11.2024).
Iba T., Levy J. H., Levi M., Thachil J. (2020) Coagulopathy in COVID‐19. J. Thromb. Haemost., 18(9): 2103–2109. Department of Emergency and Disaster Medicine, Juntendo University Graduate School of Medicine, Tokyo, Japan. doi.org/10.1111/jth.14975. (дата звернення: 29.11.2024).
Атаман, О.В. (2018) Патофізіологія. У 2 т. Нова книга, Вінниця (nk.in.ua/pdf/1621.pdf). (Укр.). (дата звернення: 29.11.2024).
Amraei R., Rahimi N. (2020) COVID-19, Renin-Angiotensin System and Endothelial Dysfunction. Cells, 9(7): 1652. Department of Pathology, School of Medicine, Boston University Medical Campus, Boston, MA 02118, USA Authors to whom correspondence should be addressed. doi.org/10.3390/cells9071652. (дата звернення: 29.11.2024).
Grobler C., Maphumulo S.C., Grobbelaar L.M. et al. Covid-19: The Rollercoaster of Fibrin(Ogen), D-Dimer, Von Willebrand Factor, P-Selectin and Their Interactions with Endothelial Cells, Platelets and Erythrocytes. Int. J. Mol. Sci., 2020. 21(14), 5168. doi.org/10.3390/ijms21145168. (дата звернення: 29.11.2024).
Del Turco S., Vianello A., Ragusa R. et al. COVID-19 and cardiovascular consequences: Is the endothelial dysfunction the hardest challenge? Thromb. Res., 196: 143–151. Institute of Clinical Physiology, CNR, San Cataldo Research Area, Via Moruzzi, 2020. 1, 56124 Pisa, Italy. doi.org/10.1016/j. thromres.2020.08.039. (дата звернення: 29.11.2024).
Pons S., Fodil S., Azoulay E., Zafrani L. The vascular endothelium: The cornerstone of organ dysfunction in severe SARS-CoV-2 infection. Critical Care, 2020. 24(353), 1–8. Human Immunology, Pathophysiology and Immunotherapy, Saint-Louis Teaching Hospital, Paris University, Paris, France. doi.org/10.1186/s13054- 020-03062-7. (дата звернення: 29.11.2024).
Ahmed S., Zimba O., Gasparyan A. Y. Thrombosis in Coronavirus disease 2019 (COVID-19) through the prism of Virchow’s triad. Clin. Rheumatol, 2020. 39, 2529–2543. Published online: 11 July 2020 # International League of Associations for Rheumatology (ILAR) 2020 doi.org/10.1007/ s10067-020-05275-1. (дата звернення: 29.11.2024).
Page A. V., Liles W. C. Biomarkers of endothelial activation/dysfunction in infectious diseases. Virulence, 2013. 4(6), 507–516. doi.org/10.4161/viru.24530 (дата звернення: 29.11.2024).
Гончар О., Ащеулова Т. Асоціації артеріальної гіпертензії з клініко-інструментальними характеристиками в українській когорті госпіталізованих пацієнтів з COVID-19. Український науковий медичний молодіжний журнал, 2024, Випуск 1 (144). http://mmj.nmuofficial.com https://doi.org/10.32345/USMYJ.1(144).2024.9-1727. (дата звернення: 29.11.2024).
Pasquale Ambrosino, Ilenia Calcaterra, Antonio Molino, Pasquale Moretta, Roberta Lupoli, Giorgio Alfredo Spedicato, Antimo Papa, Andrea Motta, Mauro Maniscalco and Matteo Nicola Dario Di Minno. Persistent Endothelial Dysfunction in Post-Acute COVID-19 Syndrome: A Case-Control Study. Biomedicines 2021, 9, 957. Istituti Clinici Scientifici Maugeri IRCCS, 27100 Pavia, Italy. https://doi.org/10.3390/biomedicines9080957 (дата звернення: 29.11.2024).
Гоженко Г. С., Кузнецова О. Е., Павлега В. Ю., Ільїна-Стогнієнко, Руснак С. В., В. Жуков. Ендотеліальна дисфункція у хворих що перехворіли на COVID-19. Journal of Education, Health and Sport. 2022;12(5):429–442. eISSN 2391-8306. DOI http://dx.doi.org/10.12775/JEHS.2022.12.05.034 (дата звернення: 29.11.2024).
