ВИКОРИСТАННЯ ІНТРАНАЗАЛЬНИХ ТАМПОНІВ ТА ІНТРАНАЗАЛЬНИХ СИЛІКОНОВИХ СПЛІНТІВ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СЕПТОПЛАСТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-4-8Ключові слова:
септопластика, назальні сплінти, ускладнення, перегородка носа, носова порожнина, порушення диханняАнотація
Назальна тампонада після септопластики використовується для мінімізації ризику гематоми та забезпечує додаткову стабілізацію слизової оболонки і новостворених структур перегородки носа. За своєю суттю назальна тампонада має забезпечувати достатню підтримку структур носа та мінімізувати можливі післяопераційні ускладнення. Останнім часом широко почали застосовувати тампони, що розсмоктуються, це дозволяє запобігти механічному травмуванню слизової оболонки під час їх встановлення та видалення, та зменшити больові відчуття в післяопераційному періоді. Як альтернатива класичній тампонаді використовується накладання циркулярних швів та введення назальних сплінтів на перегородку носа. Такі маніпуляції використовується окремо або у поєднанні з тампонадою носа. Попри свою ефективність безпека використання назальних сплінтів та накладання швів досі залишається дискусійним питанням. Дане дослідження спрямовано на порівняння ефективність використання назальних сплінтів зі звичайною тампонадою носа при проведені септопластики. У наше дослідження ми включили 58 пацієнтів, яким була проведена септопластика з приводу викривлення перегородки носа зі стійким порушенням носового дихання. Ці пацієнти були поділені на дві групи: з тампонадою (з використанням інтраназальних тампонів) та без тампонади (з використанням назальних силіконових сплінтів без подальшої тампонади носа). Критеріями виключення з дослідження був хронічний синусит з наявністю або без назальних поліпів, новоутворення носової порожнини, перенесені ендоназальні операції в анамнезі. Всі пацієнти, у післяопераційному періоді порівнювались за такими критеріями: наявність післяопераційної кровотечі, наявності гематоми носової перегородки, інфікування, виникнення перфорації та синехій у післяопераційному періоді, також у пацієнтів реєстрували рівні болю за допомогою візуальної аналогової шкали. При проведенні аналізу даних ми не виявили значних статистичних відмінностей між двома групами за всіма параметрами, крім показників рівня болю у пацієнтів з групи в якій проводилась тампонада носа.
Посилання
Beigh Z., Yousuf A., Malik M. A., Ahmad R. Postoperative complications followed by septoplasty comparison between conventional nasal packing and glove finger pack. Clin Rhinol Int. 2012. № 5(1) P-3. https://doi.org/10.5005/jp-journals-10013-1107
Campbell J. B., Watson M. G., Shenoi P. M., The role of intranasal splints in the prevention of post-operative nasal adhesions. J Laryngol Otol. 1987. № 101 P. 1140–1143. https://doi.org/10.1017/s0022215100103391.
Certal V., Silva H., Santos T., Correia A., Carvalho C. Trans -septal suturing technique in septoplasty: a systematic review and meta-analysis. Rhinology. 2012. № 50(3). Р. 235–236.
Cook J. A., Murrant N. J., Evans K. L., Lavelle R. J. Intranasal splints and their effects on intranasal adhesions and septal stability. Clin Otolaryngol Allied Sci. 1992. № 17. Р. 24–27. https://doi.org/10.1111/j.1365-2273.1992.tb00982.x.
Patel S., Sturm A., Bobian M., Svider P. F., Zuliani G., Kridel R. Opioid use by patients after rhinoplasty. JAMA Facial Plast Surg. 2018 № 20. Р. 24–30. https://doi.org/10.1001/ jamafacial.2017.1034.
Сandal S, Tripathi Ashwin N, Sharma A, Bhardwaj R. Indian J Otolaryngol Head Neck Surg. 2022 № 74. Р. 937–942. https://doi.org/10.1007/s12070-020-02013-6.
Dubin M. R., Pletcher S. D., Postoperative packing after septoplasty: is it necessary? Otolaryngol Clin North Am. 2009. № 42(2). Р. 279–285. https://doi.org/10.1016/j.otc. 2009.01.015.
Jung Y. G., Hong J. W., Eun Y. G., Kim M. G. Objective usefulness of thin silastic septal splints after septal surgery. Am J Rhinol Allergy 2011. № 25(3). Р. 182–185. https://doi.org/10.2500/ajra.2011.25.3584.
Korkut A. Y., Teker A. M., Eren S. B., Gedikli O., Askiner O. A. randomised prospective trial of trans-septal suturing using a novel device versus nasal packing for septoplasty. Rhinology 2010 № 48(2). Р. 179–182. https://doi.org/10.4193/Rhin09.098
Lee J. Y., Lee S. W. Preventing lateral synechia formation after endoscopic sinus surgery with a silastic sheet. Arch Otolaryngol Head Neck Surg 2007. № 133(8). Р. 776–779. https://doi.org/10.1001/archotol.133.8.776
Mlynski G. Surgery of the nasal septum. Facial Plast Surg 2006. № 22(4). Р. 223–229. https://doi.org/10.1055/s-2006-954840
Ogan I., Hamid K. A. The value of intranasal splints after partial inferior turbinectomy. Indian J Otolaryngol Head Neck Surg 2015. № 67. Р. 75–80. https://doi.org/ 10.1007/s12070-014-0791-6.
Quinn J. G., Bonaparte J. P., Kilty S. J. Postoperative management in the prevention of complications after septoplasty: a systematic review. Laryngoscope 2013. № 123(6) Р.1328–3133. https://doi.org/10.1002/lary.23848
Wagner R., Toback J. M. Toxic shock syndrome following septoplasty using plastic septal splints. Laryngoscope. 1986. № 96(6). Р. 609–610. https://doi.org/10.1288/00005537-198606000-00003.
Wang W. W., Dong B. C. Comparison on effectiveness of trans-septal suturing versus nasal packing after septoplasty: a systematic review and meta-analysis. Eur Arch Otorhinolaryngol 2017. № 274(11). Р. 3915–3925. https://doi.org/10.1007/s00405-017-4709-2.
Yilmaz M. S., Guven M., Elicora S. S., Kaymaz R. An evaluation of biodegradable synthetic polyurethane foam in patients following septoplasty: a prospective randomized trial. Otolaryngol Head Neck Surg. 2013. Р. 148(1). Р. 140–144. https://doi.org/10.1177/0194599812465587.
