ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ МОЛОДІ ПІД ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ

Автор(и)

  • Валентина Сергіївна Березенко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця https://orcid.org/0000-0002-3777-5251
  • Юлія Іванівна Прощенко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця https://orcid.org/0000-0002-3984-3609
  • Єлизавета Володимирівна Сінельникова Національний медичний університет імені О.О. Богомольця https://orcid.org/0009-0005-3875-9164

DOI:

https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-4-3

Ключові слова:

війна, порушення харчової поведінки, хронічний стресовий розлад

Анотація

Актуальність. Війна та військові конфлікти негативно впливають на всі сфери суспільного життя, та супроводжуються значним поширенням депресивних та тривожних розладів, стресу, порушеннями харчової поведінки, які мають глибокий вплив на фізичне здоров’я суспільства та повсякденне життя. Розлади харчової поведінки – це стійке порушення харчування, які включають недостатнє, надмірне або вибіркове споживання їжі, що завдає шкоди фізичному або психічному здоров’ю. Харчова поведінка тісно взаємопов’язана з станом здоров’я людини, і при її порушенні можуть виникати патологічні стани з боку серця та судин, шлунково-кишкового тракту, репродуктивної та опорно-рухової систем тощо. Мета роботи: дослідити вплив повномасштабного вторгнення на харчові звички та психоемоційний стан студентів НМУ ім. О.О. Богомольця Методи дослідження: За розробленою авторами анкетою, яка передбачала оцінку харчових звичок, зміни харчових уподобань, фізичного навантаження та психоемоційного стану опитано 53 студенти медичного університету віком від 18–25 років, через 2 роки від початку повномасштабного вторгнення. Результати: встановлено, що через 2 роки від початку повномасштабного вторгнення у переважної більшості студентів мав місце підвищений рівень тривоги, депресивних розладів, стресу, що призвело до порушення харчової поведінки, сну та сприяло зниженню ефективності навчання, яке було відмічено у майже половини опитаних.

Посилання

Юрценюк O. С., Сумарюк Б. M. Вплив війни на психічне здоров’я українців: чинники формування невротичних та стрес-асоційованих психічних розладів. Сучасний стан питання. Art of Medicine. 2023. № 2 (26). С. 248–250. DOI: 10.21802/artm.2023.2.26.248

Kurapov А., Kalaitzaki А., Keller V., Danyliuk I., Kowatsch T. The mental health impact of the ongoing Russian-Ukrainian war 6 months after the Russian invasion of Ukraine. Front Psychiatry. 2023. Vol. 14. 27:14:1134780. DOI: 10.3389/fpsyt.2023.1134780

Kurapov A., Danyliuk I., Loboda A., Kalaitzaki A., Kowatsch T., Klimash T., Predko V. Six months into the war: a first-wave study of stress, anxiety, and depression among in Ukraine. Front Psychiatry. 2023. Vol. 14:1190465. DOI: 10.3389/fpsyt.2023.1190465

Hardaway J. A., Crowley N. A., Bulik C. M., Kash T.L. Integrated circuits and molecular components for stress and feeding: implications for eating disorders. Genes Brain Behav. 2015. Vol. 14. Issue 1. Р. 85–97. DOI: 10.1111/gbb.12185.

Lushchak O., Velykodna M., Bolman S., Strilbytska O., Berezovskyi V., Storey K.. Prevalence of stress, anxiety, and symptoms of post-traumatic stress disorder among Ukrainians after the first year of Russian invasion: a nationwide crosssectional study. The Lancet Regional Health – Europe. 2024. Vol. 36:100773. DOI: 10. 1016/j.lanepe.2023. 100773.

Długosz P. War trauma and strategies for coping with stress among Ukrainian refugees staying in Poland. Journal of Migration and Health. 2023. Vol. 8, № 100196. DOI: 10.1016/j.jmh.2023.100196

Su Wei Ngan, Bernard Chong Khye Chern, Dhivya Dharsheni Rajarathnam, Jeevitha Balan, Tan Szi Hong, Ko-Ping Tiang. The Relationship between Eating Disorders and Stress among Medical Undergraduate: A Cross-Sectional Study. Open Journal of Epidemiology. 2017. Vol. 7. № 2. DOI: 10.4236/ojepi.2017.72008

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-27

Як цитувати

Березенко, В. С., Прощенко, Ю. І., & Сінельникова, Є. В. (2024). ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ МОЛОДІ ПІД ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ. Медицина та фармація: освітні дискурси, (4), 14–19. https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-4-3