БІОІНФОРМАТИКА ТА ЦИФРОВА ГРАМОТНІСТЬ ЯК ЧИННИКИ ОНОВЛЕННЯ ПІДХОДІВ ДО ВИКЛАДАННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ БІОТЕХНОЛОГІЇ

Анотація

Сучасні тенденції розвитку освітнього процесу в напрямі фармацевтичної біотехнології демонструють необхідність залучення в навчальні плани студентів цифрових інструментів, тоді як робота з даними, прогностичне моделювання та підходи in silico лишаються на периферії навчального процесу. Міжнародні огляди показують, що цифрова грамотність, електронні системи, телемедицина, аналіз даних і симуляційні формати вже стали частиною професійного середовища фармацевта та фармацевтичного біотехнолога, однак у більшості програм вони викладаються фрагментарно або не викладаються взагалі. Водночас фармацевтична біотехнологія і біофармація дедалі активніше спираються на моделювання, симуляції, цифрові лабораторні середовища та відтворювані цифрові процеси, що дає змогу оптимізувати розроблення лікарських засобів та застосовувати персоналізовані підходи фармакотерапії. Сучасна фармація дедалі більше переходить від класичних хімічно синтезованих препаратів до біотехнологічних лікарських засобів, створених із використанням живих клітин, рекомбінантної ДНК та методів генної інженерії. До таких препаратів належать моноклональні антитіла, рекомбінантні білки, вакцини та генотерапевтичні засоби, які забезпечують більш таргетовану й персоналізовану терапію. За даних умов фармацевтична біоінформатика постає не як вузька вибіркова тема, а як продуктивний спосіб інтегрувати в навчальні плани роботу з даними, цифрове моделювання і принципи відкритої науки. Для України це означає потребу переходу від епізодичної цифровізації навчання до конструктивно узгодженої моделі, де цифрові компетентності, in silico-методи та елементи відкритої науки стають обов’язковими складниками підготовки майбутнього фармацевта та фармацевтичного біотехнолога