КЕЙС-МЕТОД ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ І КЛІНІЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПРИ ВИВЧЕННІ МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ

Анотація

Стаття присвячена комплексному обґрунтуванню кейс-методу як ефективного педагогічного засобу формування дослідницьких, аналітичних і клінічних компетентностей здобувачів вищої медичної освіти у процесі вивчення дисципліни «Молекулярна біологія». Метою дослідження є узагальнення теоретичних і практичних напрацювань щодо застосування кейс-методу в медичній та біологічній освіті, визначення його педагогічних переваг і потенційних обмежень, а також оцінка ефективності формування знань з молекулярної біології, аналітичних, дослідницьких компетентностей і клінічно-консультативних навичок у здобувачів вищої медичної освіти. Методологічну основу дослідження становили аналіз і узагальнення сучасних наукових джерел, методичне моделювання, педагогічне спостереження, анкетування студентів та педагогічний аналіз результатів навчальної діяльності. З метою практичної перевірки педагогічної ефективності кейс-методу було розроблено та апробовано клініко-генетичний кейс «Генетична діагностика муковісцидозу», який поєднує клінічні симптоми, молекулярно-генетичні показники та завдання з інтерпретації лабораторних показників. Зміст кейсу спрямований на розвиток умінь аналізувати взаємозв’язок «генотип-фенотип», застосовувати молекулярно-біологічні знання у клінічному контексті та приймати обґрунтовані професійні рішення. Результати анонімного анкетування студентів засвідчили високий рівень освітньої ефективності кейс-методу: 87-94% респондентів відзначили покращення розуміння молекулярних механізмів і взаємозв’язку «генотип-фенотип», 78–88% – розвиток клінічних і консультативних умінь, понад 90% – зростання навчальної мотивації та зацікавленості у вивченні дисципліни. Статистичний аналіз підтвердив значуще переважання середнього рівня позитивних відповідей порівняно з умовним базовим показником традиційних методів навчання (p < 0.001). Визначено комплекс педагогічних умов ефективного впровадження кейс-методу, що включає клінічну спрямованість навчального матеріалу, міждисциплінарну інтеграцію, групову роботу, рефлексивну діяльність та методичний супровід викладача. Отримані результати підтверджують доцільність використання кейс-методу для формування фахових компетентностей майбутніх лікарів.